Справа № 1-185\2010 року
22 жовтня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
за участю прокурора - Гамери Н.В.,
адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2), раніше судимого 01 серпня 2002 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.ст.81 ч.4, 17 ч.2, 81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до п»яти років позбавлення волі, звільнений 07 липня 2005 року за постановою Вознесенського міського суду згідно Закону України «Про амністію» на невідбутий строк 2 роки 23 дні,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Гола Пристань Херсонської області, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_4), раніше судимого 23 липня 2002 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений 26 березня 2005 року по відбуттю строку покарання
за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.3 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, українця, громадянина України, призовника, не одруженого, утриманців не маючого, учня 111 курсу 301 групи обліковців Снігурівського професійного ліцею, в силу ст.89 КК України не судимого, проживаючого у родині з обома батьками,
за ст.186 ч.3 КК України,
Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 вчинили злочин проти власності за наступних обставин.
01 червня 2010 року у вечірній час, перебуваючи на території станції технічного обслуговування автомобілів ПП ОСОБА_6 по АДРЕСА_6, підсудний ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про наступне спільне викрадення товарно-матеріальних цінностей з охороняємої території ЗАТ «Снігурівський завод продтоварів», розташованого по вул.Виноградна,1.
02 червня 2010 року близько 03 години підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виконуючи попередній злочинний намір, шляхом вільного доступу через паркан, проникли на територію ЗАТ «Снігурівський завод продтоварів» та до приміщення складу за відсутності дверних запорів, звідки таємно викрали будівельний візок за 200грн., візок товарний вартістю 600грн. і наждачну стійку ціною 2105грн.08коп. Викрадене підсудні перенесли за паркан, де під час завантаження на саморобний причеп автомобіля марки «Москвич - 412» державний номер НОМЕР_1, належного за свідоцтвом про реєстрацію ОСОБА_8 і керованого за довіреністю ОСОБА_4, були виявлені охоронцем ОСОБА_9, яка почала вимагати повернення майна і попередила про наступний виклик працівників міліції. Усвідомлюючи характер злочинних дій, підсудні у присутності іншої особи, не зважаючи на вимогу про повернення виробів з металу, відкрито заволоділи викраденим, привласнивши та надалі розпорядившись за своїм розсудом. Заподіяний матеріальний збиток загальним розміром 2905грн.08коп., відшкодовано поверненням товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, 29 серпня 2010 року близько 10-30 підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на автомобілі марки «Москвич-412» державний номер НОМЕР_1 під керування останнього, при проїзді вулиці Леніна в м.Снігурівка Миколаївської області біля колишньої будівлі банку «Україна», діючи спільним умислом на заволодіння чужим майном за пропозицією ОСОБА_4, відкрито викрали полімерний пакет з парою чоловічого взуття вартістю 250грн., 4 кг сала по ціні 20грн. за 1кг на суму 80грн. та двома поплавками до рибацьких будок на 4 грн. у присутності власника ОСОБА_10, який, спостерігаючи злочин, намагався повернути належне йому майно викриками та діями на наздоганяння автомобіля. Викрадене підсудні привласнили, а після воно було повернуто потерпілому і шкоду у 334грн. відшкодовано повністю.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину визнав частково та показав, що не ініціював крадіжку з заводу продтоварів. За спільної змови з ОСОБА_5 його кумом та ОСОБА_6 сином власників СТО, де неофіційно працював сторожем, викрадення вчинили після третьої години ночі 02 червня 2010 року. На території, що мала огорожу, проникли через паркан, після до будівлі складу через незамкнені двері. Втрьох винесли два візки та наждачну стійку, які перекинули на зовнішню сторону та погрузили до взятого без дозволу власника саморобного автомобільного причепу, привезеного для цієї цілі. Під час завантажування були виявлені охоронцем. Жінка пропонувала повернути викрадене та погрожувала зателефонувати до міліції. Незважаючи на це, а також те, що остання не зважила на їх прохання не звертатися до правоохоронних органів з місця події поїхали на фактично належному йому автомобілі марки ИЖ 412. Будівельний візок підсудний залишив у себе вдома в с.Нововасилівка, де він був вилучений працівниками міліції, інші металеві вироби сховали на територію бувшого заводу ЗБВ. 29 серпня 2010 року після 10-00 зустрів ОСОБА_5 біля ринку на вул.Леніна в м.Снігурівка і запропонував викрасти раніше побачений ним поліетиленовий пакет з якимись речами, залишений біля автомобіля на стоянці бувшої споруди банку «Україна». За згоди іншого підсудного, на автомобілі марки ИЖ 412, яким і керував, під'їхали до залишеного пакунку і на ходу викрали. Усвідомлював, що пакунок з речами є чиєюсь власністю тимчасово залишеною без нагляду і мав намір на її таємне викрадення. Заперечень потерпілого не чув і останнього на місці події не бачив, інші присутні їхніх дій не присікли. Вміст пакету оглянули з ОСОБА_5 на СТО ПП ОСОБА_6, де він залишив автомобіль у одному із боксів на ремонт.
Підсудний ОСОБА_5 вину в скоєнні злочину визнав частково, підтвердивши, що дійсно прийняв участь у крадіжці металевих виробів з воду продтоварів в м.Снігурівка вночі 02 червня 2010 року на пропозицію ОСОБА_4 Злочинні дії з ними чинив ОСОБА_6 Винесенні зі складу два візка і стійку разом перекинули через бетонний паркан, бо вони були об'ємні, а після завантажили на причеп до легкового автомобіля ОСОБА_4 Своїх дій не припинили із-за виявлення охоронцем, котра, як він чітко чув, вимагала повернути майно. 29 серпня 2010 року так само за пропозицією ОСОБА_4 разом викрали пакунок з речами від стоянки легкового автомобіля біля бувшої будівлі банку «Україна». Коли автомобіль під керуванням ОСОБА_4 під'їхав до місця злочину, він відкрив передні праві дверцята і підхопив пакунок і транспортний засіб продовжив рух. Потерпілого підсудний не бачив і не чув, вважав свої дії направленими на таємне викрадення чужого майна.
Підсудний ОСОБА_6 вину у скоєнні злочину визнав повністю, пояснив, що на пропозицію інших підсудних і разом з ними, з метою викрадення металевих виробів, після півночі в ніч на 02 червня 2010 року проникав на територію заводу продтоварів та до складу. Викрадені товарно-матеріальні цінності мали намір здати на металобрухт, а виручені кошти розділити між собою. За тим як охоронець при завантажуванні металевих виробів почала вимагати повернення і попередила про наступне звернення у міліцію, усвідомлював відкритий характер злочинних дій, та майно не полишив і попередній намір ним та іншими підсудними був доведений до кінця вивезенням зазначеного до місця схову.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудними, їх винуватість у скоєнні злочину підтверджується слідуючими зібраними та дослідженими в ході судового слідства доказами:
- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що в ніч на 02 червня 2010 року вона на зміні у якості охоронця близько 04-30 виявила сторонній гуркіт, а після побачила як троє чоловіків за огорожею завантажують на причеп легкового автомобіля викрадені вироби з металу, серед яких бачила промисловий візок. Звернувшись до крадіїв просила повернути товарно-матеріальні цінності і у разі незгоди попередила про наступне звернення до райвідділку міліції. Підсудні на її пропозицію не зважили і з місця злочину поїхали разом з викраденим. За тим, що світало у крадіях пізнала ОСОБА_6, якого раніше знала наглядно та ОСОБА_4
- показаннями потерпілого ОСОБА_10, дослідженими у ході судового слідства на його заявою, який пояснив, що 29 серпня 2010 року після 10-00 біля бувшої будівлі банку «Україна» на вул.Леніна в м.Снігурівка чекав на транспорт, щоб поїхати за місцем проживання в с.Червона Долина Снігурівського району. Приблизно за п'ять метрів від себе залишив поліетиленовий пакет з придбаною парою чоловічого взуття, чотирма кілограмами сала і двома поплавками. Коли побачив, що пакет підхопив чоловік з салону мимо проїжджаючого автомобіля марки Москвич 412, то почав бігти слідом, вигукувати про повернення майна. За безуспішності таких дій записав номер транспортного засобу і відразу ж зателефонував до міліції. Викрадене повернуто йому, претензій до підсудних не має (а.с.26 т.2).
- показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за дослідженими показаннями даними у ході досудового слідства, про те, що викрадення майна потерпілого відбулося у їх присутності 29 серпня 2010 року після 10-00 на вул.Леніна в м.Снігурівка біля бувшої будівлі банку «Україна» на стоянці рейсового автобусу. Пакунок з речами ОСОБА_10 залишив на землі біля автомобіля ОСОБА_15 і за декілька метрів від нього стояв, розмовляючи з односельцями. Свідки ствердили, що бачили як пакунок підхопив молодий чоловік з темним волоссям з проїжджаючого мимо автомобіля, який не зупинився на викрики і вимогу потерпілого, хоча останній вспів вдарити рукою по задньому крилу (а.с.21-23 т.2).
- розпискою потерпілого ОСОБА_10, датованою 29 серпня 2010 року про отримання від працівників міліції поліетиленового пакету з парою чоловічого взуття, чотирма кілограмами сала та двома поплавками (а.с.27 т.2).
В силу ст.299 КПК України, суд за згоди підсудних та інших учасників процесу не досліджував докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися за недоцільністю.
Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_6 за ст.186 ч.3 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення. Дії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб і повторно, за ст.186 ч.3 КК України - як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення та повторно.
Суд не приймає доводів підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо направленості умислу при викраденні майна ОСОБА_10, постільки вони суперечать встановленим обставинам справи. Потерпілий і свідки, показання яких суд дослідив, ствердили, що поліетиленовий пакунок з речами був новий, знаходився біля автомобіля на площадці, де була присутньою велика кількість людей. ОСОБА_10 за викрадення побіг за автомобілем підсудних, кричав у слід про повернення майна і намагався зупинити транспортний засіб. Підсудні у свою чергу не заперечували усвідомлення того, що пакунок з речами належить комусь із присутніх. Вчинили його викрадення на ходу під час руху автомобіля. ОСОБА_4 повідомив, що скло дверцят автомобіля було опущене і швидкість руху транспортного засобу не більше 5 км/год. За таких обставин, підсудні мали чути вигуки із зверненням до них потерпілого, який був у числі присутніх осіб на площадці та його рух за автомобілем. Про таке зазначав ОСОБА_4 у своїх первинних поясненнях 29 серпня 2010 року (а.с.13).
Призначаючи покарання, суд враховує на ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є тяжкими злочинами, вчиненими з прямим умислом, з корисливих мотивів з метою забезпечення власних потреб, а також те, що має місце два епізоди злочинної діяльності стосовно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за ініціюванням першим, поведінку цих підсудних після вчинення грабежу 02 червня 2010 року, які під час досудового слідства вчинили аналогічний злочин, кількість, вартість та значимість викраденого майна, відшкодування заподіяних збитків поверненням викраденого у натурі. Судом також враховуються дані про особу підсудних: ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які за місцем проживання характеризуються посередньо, мають на утриманні малолітніх дітей, не працевлаштовані та мають спрямованість на антисоціальну поведінку, за наявності попереднього засудження у наступному належних висновків не зробили і продовжили злочину діяльність; ОСОБА_6, який є неповнолітнім і це суд вважає пом'якшуючою покарання обставиною, його позитивні характеристики за місцем проживання і навчання, задовільний стан здоров'я і розвитку, виховання у повній родині. Крім того, достатність матеріального забезпечення підсудних щодо відсутності підстави вчинення злочину внаслідок тяжких обставин; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність підсудних. Судом не встановлено доказів на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_5 при вчиненні злочину.
На підставі викладеного, з урахуванням стійкої антисоціальної поведінки, суд вважає виправлення підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 можливим лише з ізоляцією від суспільства за призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком у межах санкції статті обвинувачення, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення.
Щодо підсудного ОСОБА_6 суд приходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75, ст.104 КК України.
На підставі ст.1166 ЦК України суд вважає, що заявлені позовні вимоги ЗАТ «Снігурівський завод продтоварів» не знайшли свого підтвердження, постільки товарно-матеріально цінності у межах пред'явленого обвинувачення, яке знайшло своє підтвердження у ході судового слідства повернуті власнику, матеріали щодо викрадення іншого майна із вказаного цивільним позивачем переліку виділені в окреме провадження. У задоволенні заявлених позовних вимог належить відмовити.
В силу ст.91 КПК України суд постановляє про віднесення на рахунок держави витрат НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області на проведення експертиз.
Визнаючи, транспортний засіб марки «ИЖ- 412 ИЭ» номерний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_8 знаряддям злочину, суд постановляє про його повернення документальному власнику в силу ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів за ст.186 ч.2, ст.186 ч.3 КК України та призначити покарання:
за ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
за ст.186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.
В силу ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочинів за ст.186 ч.2, ст.186 ч.3 КК України та призначити покарання:
за ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
за ст.186 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
В силу ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину за ст.186 ч.3 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Застосувати ст.75, ст.104 КК України та звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку - один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки згідно ст.76 п.п.2,3,4 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання і навчання; періодично з”являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити попередню - тримання під вартою, ОСОБА_6- підписку про невиїзд.
Міру покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 рахувати з 29 серпня 2010 року.
Витрати НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області на проведення дактилоскопічної та трасологічних експертиз віднести на рахунок держави.
Речові докази, які знаходиться в камері схову Снігурівського РВ УМВС: замок «Екстра», частину чотирьохжильного дроту - знищити за не представленням цінності, металевий лом, статор, металеві сокиру та молот - передати дружині засудженого ОСОБА_16; поліетиленовий мішок із різаком та шлангами до нього, саморобний автомобільний причеп - залишити ОСОБА_17
Автомобіль марки «ИЖ- 412 ИЭ» номерний знак НОМЕР_1, 1986 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_8 - повернути власнику.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення, засудженими з моменту вручення копії вироку.
Головуючий