27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 260/1574/23
провадження № К/990/35360/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Улицького В. З., суддів: Кузьмича С. М., Матковської З. М.
І. Обставини справи
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі також - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо ненарахування (недонарахування) та невиплати одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої;
1.2. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати (донарахувати) та виплати (доплатити) одноразову грошову допомогу в повному обсязі, тобто за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18 травня 2023 року позов задовольнив повністю.
Визнав протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 12 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язав Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції за 12 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2023 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та надав строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали 21 червня 2023 року апелянтом подано клопотання про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано відсутністю фінансування.
6. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2023 року продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
7. 07 липня 2023 року відповідачем подано заяву про усунення недоліку апеляційної скарги та долучено копію платіжної інструкції від 07 липня 2023 року про сплату судового збору у сумі 1610,40 грн.
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2023 року повернув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у графі «призначення платежу» доданого платіжного доручення вказано про сплату 09 червня 2023 року судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 260/1571/23, а не у справі № 260/1574/23.
10. 19 липня 2023 року Головне управління Національної поліції у Закарпатській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23 через систему «Електронний суд».
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та надав десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1288,32 грн, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску.
12. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, відповідачем до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що під час усунення недоліків первинної апеляційної скарги, апелянтом помилково зазначено інший номер справи у платіжній інструкції.
13. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2023 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження відповідачу від 06 вересня 2023 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження до цього ж суду.
15. В обґрунтування касаційної скарги автор зазначає, що суд апеляційної інстанції під час постановлення ухвали від 02 жовтня 2023 року повно і всебічно не з'ясував усіх обставин у цій справі, не надав оцінки доводам поважності пропущеного строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження та неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, статті 298 та 299 КАС України.
16. Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
17. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
ІІІ. Нормативне врегулювання
18. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
19. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
21. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
22. Строк на апеляційне оскарження визначений у статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
23. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
24. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
25. За приписами пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
26. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
28. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
29. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
30. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Оцінка Верховного Суду
31. Вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:
якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
32. Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
33. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
34. Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
35. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.
36. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, що зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
37. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
38. Варто зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
39. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
40. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
41. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
42. У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність підстав для визнання/невизнання поважними/неповажними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням обставин у цій справі, та, як наслідок, відмови у відкритті апеляційного провадження.
43. Так, право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
44. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
45. Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
46. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
47. При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
48. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
49. У цій справі відповідач неодноразово оскаржував в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Звернувшись вперше, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2023 року повернув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС України.
Враховуючи приписи частини восьмої статті 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до в порядку, встановленому законом.
Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
50. Верховний Суд у постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
51. Як встановлено з матеріалів справи, повернення вперше поданої апеляційної скарги зумовлене тим, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху долучено копію платіжної інструкції від 07 липня 2023 року про сплату судового збору у сумі 1610,40 грн, а у графі «призначення платежу» вказано справу № 260/1571/23. При цьому, апеляційний суд звернув увагу, що залишав без руху апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23.
52. Як висновується з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 14 липня 2023 року цього ж дня була направлена на поштову адресу/електронну адресу апелянту (а.с. 66).
53. Вдруге апеляційну скаргу подано відповідачем 19 липня 2023 року, тобто через п'ять днів з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. 20 липня 2023 року заявником апеляційної скарги через систему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду апеляційної інстанції (а.с. 81-85), яка вмотивована тим, що відповідачем вжито усіх заходів щодо оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23, однак при сплаті апелянтом судового збору у встановленому законом порядку, працівник банку при заповненні реквізиту платіжного доручення «призначення платежу» допустив описку: замість номеру справи 260/1574/23 помилково зазначив 260/1571/23, що слугувало підставою повернення первісно поданої апеляційної скарги.
Такі доводи автор скарги підтвердив доказами про виправлення внесені банківською установою 18 липня 2023 року в квитанцію від 07 липня 2023 року № 0200720024, вказавши справу № 260/1574/23 (а.с. 84).
Вважаючи вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, відповідач просив поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції та відкрити провадження з розгляду апеляційної скарги у цій справі. При цьому відповідач зазначив, що рішення у справі № 260/1571/23 не оскаржував, оскільки не є стороною у вказаній справі, а згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, сторонами у справі № 260/1571/23 є фізична особа та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
54. Своєю чергою, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши вказані доводи, зазначив, що подану повторно апеляційну скаргу Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року залишив без руху, з вказівкою на те, що до апеляційної скарги долучено квитанцію від 07 липня 2023 року № 0200720024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі 260/1571/23; апеляційну скаргу подано з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду від 18 травня 2023 року та не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду мотивована тим, що згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Зарахування сплаченого Головним управлінням Національної поліції у Закарпатській області судового збору в сумі 1610,40 грн до спеціального фонду Державного бюджету України не підтверджено у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», затвердженого наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи», оскільки додана квитанція підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в іншій справі, а також те, що апелянт не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини пропуску такого, зазначення яких є обов'язковим, відповідно до частини другої статті 295 КАС України.
55. Однак, матеріали справи не містять виписки про підтвердження факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сплаченого відповідачем згідно з платіжним дорученням від 07 липня 2023 року № 0200720024 саме у справі № 260/1571/23, тобто зарахування судового збору у іншій судовій справі.
56. Наведене свідчить, що залишення без руху апеляційної скарги без належного дослідження сплати відповідачем судового збору та без зазначення мотивів достатності/недостатності, належності/неналежності доказів, наданих заявником на підтвердження факту зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, фактично призвело до позбавлення заявника доступу до правосуддя та подвійної сплати судового збору на оскарження судового рішення при зверненні з апеляційними скаргами від 24 травня 2023 року (а.с. 43) і 19 липня 2023 року (а.с. 72).
57. При цьому у встановлений судом строк відповідачем подано заяву про усунення недоліків та направлено квитанцію від 06 вересня 2023 року № 4830620017 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 260/1574/23 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
58. Відтак, Суд звертає увагу на те, що як під час первинного звернення з апеляційною скаргою, так і звертаючись з апеляційною скаргою вдруге, в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги, апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги.
59. Європейський суд з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, варто звертати увагу на обставини справи.
60. Як уже зазначено вище, одним із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частин друга стаття 129 Конституції України).
61. З таких підстав суду апеляційної інстанції важливо було ретельно перевірити наявність (або відсутність) підстав для відмови в поновленні строку за апеляційне оскарження.
62. При вирішенні питання поважності наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд мав враховувати також і ті обставини, що слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
63. Верховний Суд наголошує, що повернення позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, указаних в ухвалі.
64. У справі, що розглядається, відповідач до матеріалів справи долучив платіжне доручення від 07 липня 2023 року № 0200720024 про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги (а.с. 63), що свідчить про те, що відповідач не ухилявся від виконання вимог, зазначених в ухвалі про залишення без руху від 09 червня 2023 року, а навпаки був зацікавленим в апеляційному оскарженні, про що свідчить сплата ним судового збору.
65. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», згідно з частиною першою статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
66. Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
67. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
68. Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
69. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 520/10006/21, від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 320/2743/20.
70. У справі, що розглядається, відсутні сумніви щодо наявності підстав для усунення недоліків апеляційної скарги. Водночас Верховний Суд вважає, що застосовані судом апеляційної інстанції у цій справі наслідки є передчасними та такими, що обмежили право на апеляційне оскарження в аспекті доступу до суду та слугували перешкодою для захисту прав відповідача.
71. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
72. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками.
73. У цьому випадку апелянт не допустив необ'єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
74. Верховний Суд зазначає, що у контексті обставин цієї справи висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Закарпатській області є помилковим, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду.
V. Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
75. У зв'язку з викладеним, Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження належить скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
76. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
77. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
78. Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа належить направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
VІ. Судові витрати
79. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задовольнити.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 260/1574/23 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко