27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/888/23
адміністративне провадження № К/990/27751/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року
у справі № 160/888/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 17.01.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі -ГУ НП в Донецькій області; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (далі - Закон № 2262-XII);
- зобов'язати відповідача оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення їй пенсії за вислугу років відповідно ст. 12 Закону № 2262-XII із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці такі періоди: періоди зарахування до сил та засобів, які беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції з 07.04.2014 до 06.11.2015 та з 07.11.2015 до 30.04.2018; до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з 01.05.2019 до 30.06.2019, з 01.09.2019 до 30.09.2019, з 01.12.2019 до 31.12.2019, з 01.05.2020 до 31.05.2020, з 01.09.2020 до 30.09.2020, з 01.04.2021 до 30.04.2021, з 01.06.2021 до 30.06.2021.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах Національної поліції.
3. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21.12.2021 №719 о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в поліції за власним бажанням з 24.12.2021. В наказі зазначено, що на день звільнення вислуга років у календарному обчисленні становить 17 років 04 місяці 10 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 10 місяців 08 днів.
4. Позивачка є учасником бойових дій, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.08.2022.
5. 12.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просила підготувати та подати до уповноваженого органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
6. Листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 28.12.2022 № 3508/12/01-2022 в задоволенні заяви відмовлено у зв'язку з відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років на день звільнення, передбаченої пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відсутністю необхідного віку, передбаченого пунктом «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
7. Не погодившись з відмовою, позивачка звернулась до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Позивачка, покликаючись на правові висновки, висловлені в постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, зазначила, що для призначення пенсії за вислугою років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що, оскільки позивач не має необхідного віку та вислуги, то відсутні підстави для підготовки документів для направлення до органу Пенсійного фонду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
11. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оцінка наявності (відсутності) права у позивача на обраний ним вид пенсії, могла бути надана лише органом, який має повноваження призначати пенсії на підставі документів, у направленні яких відповідачем протиправно відмовлено. Тому у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданої йому компетенції та по суті підмінив орган, який призначає пенсії.
Щодо вимоги позивача про зарахування до вислуги років певних періодів, то позивач не оскаржує наказ від 21.12.2021 № 719 о/с в частині визначення вислуги років позивачки, а оскаржує дії щодо відмови в оформленні та направленні документів до компетентного органу для призначення пенсії.
12. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, зазначив, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Головне управління Національної поліції в Донецькій області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
14. Як на підставу касаційного оскарження покликається на необхідність відступу від правової позиції щодо застосування Закону № 2262-XII, сформульованої Верховним Судом у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, у питанні обчислення пільгової вислуги для призначення пенсії за вислугу років.
Зазначає, що законодавець чітко вказав, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Календарна вислуга років впливає саме на виникнення у особи права на призначення пенсії, а за вислугу років, тобто сукупність календарної та пільгової вислуг, вираховується лише розмір пенсії.
Також зазначає, що Головне управління Національної поліції в Донецькій області не призначає та не робить перерахунки пенсій, оскільки це повноваження виключно Пенсійного фонду України, а діє лише в рамках, визначених законом, а саме розглядає листи та звернення із питань оформлення документів для призначення пенсії. При розгляді зазначених заяв перевіряє чи підпадає особа під дію Закону № 2262-ХІІ та приймає рішення щодо подальшого направлення документів до Пенсійного фонду України.
15. Позивачка відзиву на касаційну скаргу не подала. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в її електронний кабінет 18.09.2023.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність відступу від правової позиції щодо застосування Закону № 2262-XII, сформульованої Верховним Судом у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, у питанні обчислення пільгової вислуги для призначення пенсії за вислугу років.
19. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
20. У постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (такого висновку
21. Зміст касаційної скарги не дає підстав для висновку, що скаржник навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
22. Сама по собі незгода із позицією Верховного Суду у справах № 805/3923/18-а, №480/4241/18, не може бути підставою для відступлення від усталеної судової практики.
23. Інших прикладів судових рішень, ухвалених після прийняття Верховним Судом вказаних постанов, у яких Верховний Суд по іншому застосовує норми права у подібних правовідносинах скаржник не наводить.
24. Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
25. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
26. У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала такий правовий висновок: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до порядку №393».
27. У постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22 Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
«підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27 червня 2022 року, та дату звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 1 листопада 2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.»
28. У справі, що розглядається, суди встановили, що на день звільнення позивачки зі служби її вислуга років у календарному обчисленні становила 17 років 04 місяці 10 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 10 місяців 08 днів.
29. З урахуванням правових висновків, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022.
30. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на день звільнення зі служби - 21.12.2021, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років.
31. Отже, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
32. Зважаючи на викладене, з урахуванням тих мотивів Верховного Суду, які наведені вище, Суд уважає, що скаржником не доведено вмотивовано обґрунтованої необхідності відступлення від відповідних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
33. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 160/888/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб