26 березня 2024 року
м. Київ
справа №160/12141/23
адміністративне провадження № К/990/8837/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які фактично виплачені за посадою або прирівняної посади інспектора сектору реагування № 4 Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області;
- зобов'язати відповідача скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітні 2016 року №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, які фактично виплачені за посадою або прирівняної посади інспектора сектору реагування № 4 Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області станом на 05.03.2019, та направити йому та до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для проведення з 01 квітня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру його пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 залишено без змін.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Окрім того, суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії справ незначної складеності за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Проте, будь-яких обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених на підпункти «а-г» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, у справі від 14.01.2021 № 400/1025/19, від 10.01.2023 у справі № 340/507/22, від 06.04.2023 у справі №560/9664/21.
Суд не бере до уваги посилання скаржника на незастосування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, у справі від 14.01.2021 № 400/1025/19, оскільки правова позиція, висловлена у вказаних постановах, стосується іншого правового регулювання, правовідносини у наведених справах не є подібними до правовідносин у справі №160/12141/23, у зв'язку з різними фактичними обставинами справи.
При цьому, Верховний Суд у постановах від 10.01.2023 у справі № 340/507/22 та від 06.04.2023 у справі №560/9664/21 скасовував судові рішення попередніх інстанцій та направляв справу на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування фактичних обставин, не формулював висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
До того ж суд касаційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд у постановах від 06.09.2023 у справі №440/14286/21, від 15.09.2023 у справі №640/14205/21, від 25.01.2024 у справі №420/7444/22, від 29.01.2024 у справі № 580/2190/22 вже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а позиція судів першої та апеляційної інстанцій, сформульована в оскаржених судових рішеннях, узгоджується з відповідним правовим висновком Верховного Суду. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Таким чином, оскільки передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії,.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко А.А. Єзеров Н.В. Коваленко