07.10.2010р. Справа № 14/52
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут майстер фудз”, м. Берегово
про стягнення заборгованості у загальній сумі 36418, 65 грн. (в тому числі сума 26889, 93 грн. -основний борг, сума 835, 28 грн. -три проценти річних, сума 2977, 44 грн. - індекс інфляції та сума 5716, 00 грн. - пеня),
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: не з”явився
від відповідача: Ленько А.Ю.- представник за дов від. 09.04.2010р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Болехів Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут майстер фудз”, м. Берегово (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 36418, 65 грн. (в тому числі сума 26889, 93 грн. -основний борг, сума 835, 28 грн. -три проценти річних, сума 2977, 44 грн. - індекс інфляції та сума 5716, 00 грн. - пеня).
З урахуванням обставин, наведених відповідачем у письмовому відзиві від 24.09.2010р. за №65 на позовну заяву, щодо виникнення у відповідача зобов”язань по отриманому товару від позивача з позадоговірних зобов”язань, у зв”язку з тим, що, на думку відповідача, позивачем не було дотримано вимог укладеного Договору постачання товарів №97 від 16.06.2009р. щодо певного порядку поставки товару (стрейч-плівки пакувальної), а тому є безпідставним заявлення позивачем до стягнення з відповідача відповідних сум - трьох процентів, інфляційних втрат та пені, позивачем надіслано до матеріалів справи письмове заперечення від 06.10.2010р. на вищезазначений відзив відповідача (а.с.79-80).
Зокрема, позивачем у даному запереченні наведено обставину того, що твердження відповідача щодо виникнення у нього зобов”язань по отриманому товару від позивача з позадоговірних зобов”язань, є безпідставним, оскільки перелік продукції, що є предметом поставки за укладеним Договором №97 поставки товарів від 16.07.2009р. є ідентичним продукції фактично отриманої відповідачем за видатковими накладним.
Крім того, у спростування посилань відповідача щодо виникнення у позивача права вимоги на стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, відповідно до вимог положення ч.2 ст. 530 ЦК України, після семи днів з дня отримання відповідачем претензії на оплату заборгованості, позивачем зазначено обставину того, що ст. 692 ЦК України передбачено зобов”язання Покупця оплатити отриманий товар після його прийняття, а тому незалежно від дати пред”явлення позивачем відповідачеві претензії, не звільняє відповідача від обов”язку своєчасно розрахуватися за отриманий товар відповідно до вимог ст. 692 ЦК України та такі твердження відповідача не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
За вищезазначених обставин, позивачем вищезазначеним запереченням від 06.10.2010р. на відзив відповідача на позов, позовні вимоги підтримано в повному обсязі, з посиланням на їх підтвердження долученими до матеріалів справи документальними доказами та також з тих підстав, які зазначались також представником позивача у судовому засіданні по розгляду даної справи.
Представником відповідача позовні вимоги заперечено з тих самих підстав, що і зазначено відповідачем у письмовому відзиві від 24.09.2010р. за №65 на позовну заяву та відповідно просить суд відмовити у задоволенні позову в частині заявлених до стягнення сум трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені.
Оскільки явка уповноваженого представника позивача відповідно до вимог ухвали суду 24.09.2010р. по справі №14/52 була визнана на власний розсуд, а тому спір вирішується судом по суті у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами без участі уповноваженого представника позивача.
Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).
У судовому засіданні 07.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ч.2 ст. 85 ГПК України (в редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453-VІ).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2009р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, як Постачальником (далі - позивачем), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фрут майстер фудз”, як Покупцем (далі - відповідачем), було укладено Договір №97 поставки товарів (далі -Договір поставки, а.с.8-10), предметом якого була поставка товару (стрейч-плівки упаковочної 20мкм*500) відповідно до Специфікації №1 від 16.06.2009р. (р.1 Договору). Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмових заявок Покупця, в яких зазначається об'єм кожної партії Товару та строк поставки Товару (р.2 Договору).
На підтвердження виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем подано до матеріалів справи видаткові накладні №БО-1249 від 16.06.2009р. на суму 17 057,84грн. з ПДВ (а.с.12), №БО-1360 від 30.06.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.13), №БО-1494 від 14.07.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.14), №БО-1554 від 21.07.2009р. на суму 5 632,01грн. з ПДВ (а.с.15), підписаними та скріпленими печатками Покупця та Продавця, згідно яких ТОВ „Фрут майстер фудз” було отримано від ФОП ОСОБА_1 товар (стрейч-плівку машинну 20мкм*500мм*1500м) на загальну суму 57 889,93грн.
ФОП ОСОБА_1 було частково проведено оплату отриманого Товару на загальну суму 3100грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами по установі банку позивача з платіжних документів відповідача (а.с.34-36), витягом з банківського рахунку за період з 18.01 по 20.04.2010р. (а.с.30-31) та платіжними дорученнями (а.с.56-60). Інша сума 26 889,93грн. залишилась несплаченою.
Факт наявності у відповідача перед позивачем залишку боргу у сумі 26 889,93грн. по оплаті за отриманий Товар за вищевказаними видатковими накладними також підтверджується підписаним у двохсторонньому порядку актом звірки взаєморозрахунків станом на 14.05.2010р. (а.с.16) та наявність вказаної заборгованості визнана відповідачем у відзиві від 24.09.2010р. за №65 на позовну заяву (а.с.70-71) та представником відповідача у даному судовому засіданні.
Разом з тим, суд вважає, що посилання позивача, як на підставу виникнення спірних правовідносин та як наслідок виникнення вищезазначеної заборгованості та її заявлення до стягнення з відповідача, відповідно до укладеного Договору №97 поставки товарів від 16.07.2009р., є необґрунтованим, оскільки долучені до матеріалів справи видаткова накладна №БО-1249 від 16.06.2009р. на суму 17 057,84грн. з ПДВ (а.с.12), видаткова накладна №БО-1360 від 30.06.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.13), видаткова накладна №БО-1494 від 14.07.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.14) та видаткова накладна №БО-1554 від 21.07.2009р. на суму 5 632,01грн. з ПДВ (а.с.15), не містять посилання на Договір №97 поставки товарів від 16.07.2009р., як підставу поставки Товару, а тому поставка товару на загальну суму 57 889,93грн. з ПДВ відбулася за вищезазначеними видатковими накладними по факту поставки, як позадоговірна поставка Товару. Також, у матеріалах справи відсутні письмові заявки Покупця про зазначення об'єму кожної партії Товару та строк поставки Товару, що є умовою р.2 даного Договору.
Підписання вищезазначеного договору сторонами, є наміром виникнення правовідносин без факту виконання зобов”язань, передбачених у договорі, останній сам по собі є лише декларацією та не породжує підстав для отримання коштів за вказаним Договором.
За змістом статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач, всупереч наведеному, не підтвердив факт отримання відповідачем Товару саме на виконання Договору №97 поставки товарів від 16.07.2009р., а тому правовідносини сторін по факту відпуску позивачем, як Продавцем, відповідачеві, як Покупцеві, Товару за вищенаведеними видатковими накладними, виникли як позадоговірні та які по своїй правовій природі містять ознаки договору купівлі-продажу, правове регулювання яких здійснюється главою 54 Цивільного кодексу України, у зв”язку з чим оплата спірної продукції повинна здійснюватись у строк, передбачений ст. 692 ЦК України, тобто після його (товару) прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.253 та ст. 692 ЦК України, строк виконання Відповідачем зобов”язання з оплати придбаного від Позивача Товару за вищезазначеними видатковими накладними виник у наступні строки:
- 17.06.2009р. за видатковою накладною №БО-1249 від 16.06.2009р.;
- 01.07.2009р. за видатковою накладною №БО-1360 від 30.06.2009р.;
- 15.07.2009р. за видатковою накладною №БО-1494 від 14.07.2009р.;
- 22.07.2009р. за видатковою накладною №БО-1554 від 21.07.2009р.
З урахуванням вищезазначених норм Цивільного кодексу України, суд вважає, що є безпідставним посилання відповідача у відзиві від 24.09.2010р. на позовну заяву на необхідність застосування вимог ст. 530 ЦК України до спірних позадоговірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, щодо настання у боржника виконання зобов”язання у семиденний строк від дня пред”явлення позивачем вимоги (претензії), надісланої 26.05.2010р. відповідно до поштової квитанції (а.с.18-21).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в повному обсязі у строк, передбачений 692 ЦК України та з урахуванням вимог ст.253 ЦК України, вартість отриманого товару за вищезазначеними видатковими накладними, на загальну суму 26 889,93грн., тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 26 889,93грн. по основному боргу, є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами та визнані відповідачем у відзиві від 24.09.2010р. за №65 на позов та представником відповідача у даному судовому засіданні, а тому вказана сума основного боргу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачеві суму 835, 28 грн. -трьох процентів річних та суму 2977,44грн. - індексу інфляції від простроченої суми, розгорнутий розрахунок яких (трьох процентів річних та індексу інфляції ) наведено у долученому до матеріалів справи розрахунку (а.с.17) та відповідно вказані суми заявлено до стягнення з відповідача.
Разом з тим, як було зазначено вище, з урахуванням вимог ст.253 та ст. 292 ЦК України, Відповідач зобов”язаний був оплатити отриманий від позивача Товар:
- за видатковою накладною №БО-1249 від 16.06.2009р. на суму 17 057,84грн. з ПДВ (а.с.12) - 17.06.2009р.;
- за видатковою накладною №БО-1360 від 30.06.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.13) - 01.07.2009р.;
- за видатковою накладною №БО-1494 від 14.07.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.14) - 15.07.2009р.;
- за видатковою накладною №БО-1554 від 21.07.2009р. на суму 5 632,01грн. з ПДВ (а.с.15) - 22.07.2009р. та з урахуванням тієї обставини, що відповідачем:
- повністю було виконано перед позивачем зобов”язання з видаткової накладної №БО-1249 від 16.06.2009р. на суму 17 057,84грн. з ПДВ, відповідно до платіжних документів (а.с.56-57);
- частково було виконано перед позивачем зобов”язання з видаткової накладної №БО-1360 від 30.06.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.13), по терміну до 09.04.2010р. на суму 9942,16грн. з ПДВ відповідно до платіжних документів (а.с.32 на звороті, 58-60);
- частково було виконано перед позивачем зобов”язання з видаткової накладної №БО-1494 від 14.07.2009р. на суму 17600,04грн. з ПДВ (а.с.14), по терміну до 21.04.2010р. на суму 4000грн. з ПДВ відповідно до платіжних документів (а.с.31 та звороті);
- повністю не було виконано перед позивачем зобов”язання з видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р. на суму 5 632,01грн. з ПДВ (а.с.15) по терміну 22.07.2010р., тому відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача загальна сума 341,87грн. трьох процентів річних:
- сума 66,72грн. трьох процентів річних від суми 7657,88грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1360 від 30.06.2009р. по періоду з 09.04 по 23.07.2010р., із розрахунку 7657,88грн. х 3% / 365 днів х 106 днів;
- сума 106,19грн. трьох процентів річних від суми 13600,04грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1494 від 14.07.2009р. по періоду з 21.04 по 23.07.2010р., із розрахунку 13600,04грн. х 3% / 365 днів х 95 днів;
- сума 168,96грн. трьох процентів річних від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р. по періоду з 23.07.2009р. по 23.07.2010р., із розрахунку 5632,01грн. х 3%.
Також, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача загальна сума 467,47грн. інфляційних втрат:
- сума 45,06грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду вересень 2009р., із розрахунку 5632,01грн. х 100,8%;
- сума 50,69грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду жовтень 2009р., із розрахунку 5632,01грн. х 100,9%;
- сума 61,95грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду листопад 2009р., із розрахунку 5632,01грн. х 101,1%;
- сума 50,69грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду грудень 2009р., із розрахунку 5632,01грн. х 100,9%;
- сума 101,38грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду січень 2010р., із розрахунку 5632,01грн. х 101,8%;
- сума 107,01грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду лютий 2010р., із розрахунку 5632,01грн. х 101,9%;
- сума 50,69грн. інфляційних втрат від суми 5632,01грн. заборгованості згідно видаткової накладної №БО-1554 від 21.07.2009р по періоду березень 2010р., із розрахунку 5632,01грн. х 100,9%.
За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача в частині заявлених до стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, підлягають до задоволення частково та підлягає стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку частково сума 341,87грн. трьох процентів річних та частково сума 467,47грн. інфляційних втрат.
В іншій частині заявлених до стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, відмовити.
Крім того, позивачем було нараховано відповідачеві пеню у відповідності до вимог п.п. 5.1 р.5 Договору поставки у розмірі 5716,00грн. Однак дана вимога не підлягає судом до задоволення, оскільки, як було зазначено вище, позивачем не доведено, що поставка Товару відбулася на підставі Договору №97 поставки товарів від 16.07.2009р., оскільки, як було зазначено вище, вищенаведені видаткові накладні не містять посилання на Договір, а тому у задоволенні позовних вимог в даній частині позову слід відмовити.
Також, позивачем заявлену до стягнення з відповідача суму 2500грн. понесених витрат по оплаті послуг адвоката відповідно до укладеної угоди від 10.05.2010р. №Г-1-05/2010 про надання адвокатських послуг (а.с.23) та відповідно до платіжного доручення №762 від 07.06.2010р. (а.с.24).
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача частково відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 277грн. , частково відшкодування витрат позивача на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 179,50грн. та частково у розмірі 1900грн. відшкодування витрат позивача по оплаті послуг адвоката, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 253, 526, 530, 610, 625 ч.2, 655, 692 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрут майстер фудз” /м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 163, код ЄДРПОУ 35771408, р/р 2600301022318 у Закарпатській філії ВАТ „Кредобанк”, м. Ужгород, МФО 312237/ на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в СВ ЗГРУ КБ „Приватбанк”, МФО НОМЕР_3/ заборгованість у загальній сумі 27 699,27грн. (в тому числі сума 26889, 93 грн. -основний борг, сума 341,87грн. - три проценти річних та сума 467,47грн. - інфляційні втрати), частково суму 277грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита, частково суму 179,50грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та частково суму 1900грн. у відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ.
3.В іншій частині позовних вимог , відмовити.
4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Карпинець.
Повний текст рішення відповідно до вимог ст.84 ГПК України складено та підписано 08.10.2010р.