29.09.2010 Справа № 5/98
За позовом: ДП компанія „Леокс” м.Ужгород
До відповідача: Міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного
управління юстиції м.Ужгород
Про витребування з чужого незаконного володіння.
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
Позивача:
Відповідач:
Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства компанії „Леокс” м.Ужгород до міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції м.Ужгород про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Предметом даного позову є вимога позивача витребувати у відповідача майно, а саме термінал Huawei ETS 1201 в комплекті, разом з абонентською карткою, а у випадку відсутності витребовуваного майна -стягнути його вартість у сумі 1410 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані посиланням на факт придбання спірного майна, згідно з рахунком №402891 від 19.11.2007р., накладною на відпуск терміналу №125523 від 19.11.2007р. та фіскальним чеком від 19.11.2007р. на суму 800 грн. Окремо в якості доказу придбання витребовуваного майна позивачем подано рахунок №402889 на оплату безлімітного пакету та послуг по його на лаштуванню (610 грн.), акт приймання-передачі виконаних робіт та платіжного доручення №1114 від 21.11.2007р. на суму 610 грн.
Аргументуючи позов, позивач стверджує, що спірне майно знаходилось і використовувалось у орендованому ним приміщенні по вул..І.Франка, 42 в м.Ужгород і було протиправно, без відповідного судового рішення, вилучене відповідачем, що підтверджується додатком №1 до договору відповідального зберігання майна від 07.12.2007р.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на правомірність вчинення виконавчих дій, пов'язаних із виконанням рішення господарського суду Закарпатської області від 27.07.2007р. по справі №10/146
Судовим розглядом справи встановлено наступне:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.07.2007р. по справі №10/146 з відповідача -ПП „Контекст” м.Ужгород було стягнуто 51032,74 грн. боргу. На виконання даного рішення було видано наказ від 07.08.2007р., на підставі якого 23.08.2007р. державним виконавцем міськвідділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку із відкриттям виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду від 27.07.2007р. по справі №10/146 боржнику -ПП „Контекст” запропоновано у термін до 30.08.2007р. здійснити добровільне виконання рішення суду.
Внаслідок невиконання боржником у добровільному порядку наведеного вище рішення господарського суду, державний виконавець вжив заходів до примусового виконання, згідно з ст..4 Закону України „Про виконавче провадження. Виконавчі дії державного виконавця здійснювались за адресою боржника в м.Ужгород, вул..І.Франка, 40 та по вул..І.Франка, 42 -місцем, де, за твердженням позивача, зберігалось його майно (термінал Huawei ETS 1201 в комплекті, разом з абонентською карткою).
Як слідує з Акту прийому-передачі арештованого майна та додатку до договору відповідального зберігання майна від 07.12.2007р., поряд і здійснюючи арешт та вилучення майна за адресою боржника, серед інших предметів, державним виконавцем було вилучено Інтернет з'єднювач „huawel”.
Позивач стверджує, що вилучений виконавцем Інтернет з'єднювач „huawel” і є тим терміналом Huawei ETS 1201, який він придбав 19.11.2007р. (накладна №125523) в комплекті, разом з абонентською карткою.
У порядку ст..22 ГПК України, позивачем подано заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, яку у послідуючому було відкликано Листом від 22.09.2010р.
Повторно, із заявою про доповнення та уточнення позовних вимог позивач звернувся із заявою 24.09.2010р. Згідно з цією заявою позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1410 грн. вартості вилученого терміналу Huawei ETS 1201, суму 2499 грн. вартості протиправно вилученого відповідачем системного блоку, суму 1739 грн. вартості протиправного вилучення офісного центру, суму 66 грн. вартості протиправно вилученої клавіатури, суму 44 грн. вартості протиправно вилученої мишки та суму 652 грн. вартості протиправно вилученого телефону. Таким чином, позивачем подано заяву із новими додатковими вимогами та із наведенням нових обставин набуття вказаного майна.
Суд відмовив позивачу у прийнятті заяви від 24.09.2010р., поданої ним в порядку ст..22 ГПК України, на підставі ч.4 ст.22 ГПК України, оскільки її заяву подано після початку розгляду спору по суті та у із викладенням нового предмету і підстав позову.
У попередніх засіданнях суду оголошувались перерви.
Розглянувши матеріали справи у сукупності, та заслухавши повноважних
представників сторін, суд дійшов висновку про те,
що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Законність дій судового виконавця стала предметом судового дослідження, здійсненого господарським судом Закарпатської області у межах провадження у справі №10/1, розгляд якої закінчився винесенням рішення від 12.03.2010р.
Згідно з рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.03.2010р. по справі №10/1 судом встановлено, що в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду від 27.07.2007р. по справі №10/146 про стягнення з приватного підприємства „Контекст” 51032,74 грн. боргу та виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 27.07.2007р. по справі №10/145 про стягнення з ТФК „Євро Трейд Ін вест” 10 000 грн. боргу, головним державним виконавцем міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ вжито заходи щодо опису, арешту та вилученню майна, що знаходилось за адресою боржників, вказаною у наказах та у торгово-офісному приміщенні за адресою м.Ужгород, вул..І.Франка, 42, де зокрема, знаходились реквізити підприємств-боржників.
Обставини законності та правомірності дій міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ були предметом судового дослідження та оцінки при розгляді скарг на дії міськвідділу ДВС по справі №10/146 та справі №10/145, за результатами яких винесено ухвали від 29.12.2009р. та від 11.02.2010р., якими констатовано відсутність з боку працівників ДВС порушено закону при вчиненні дій з примусового виконання рішень господарського суду по справах №10/145 та №10/146.
Позивачем заявлено матеріально-правову вимогу, регламентовану приписами ст..ст.386,387 ЦК України, про витребування майна, яке, як стверджує позивач, належить йому на правах власності, використовувалось для здійснення підприємницької діяльності та було неправомірно вилучено працівниками відповідача із орендованого ним приміщення по вул..І.Франка, 42 в м.Ужгороді.
Згідно із ст..387 ЦК України, позивачем за віндикаційним позовом може бути власник відповідного майна а предметом позову може бути лише індивідуально визначене майно із чітко визначеними характеристиками та індивідуально визначеними ознаками, що забезпечило б можливість достовірно встановити, чи саме це майно знаходиться у незаконному володінні відповідача.
Однак, позивач, заявляючи позов не надав доказів його звернення, відповідно до ч.1 ст.59 Закону України „Про виконавче провадження” за захистом свого права власності шляхом подання до суду позову про визнання права на майно та звільнення такого майна з під арешту. Не заявив вимогу про визнання права власності позивач і у даному спорі.
Вилучення майна за адресою м.Ужгород, вул..І.Франка, 42 здійснено без будь-яких порушень, що підтверджено у ході розгляду скарг на дії державного виконавця у правах №10/145 та №10/146.
Отже, із урахуванням того, що у судовому порядку не вирішувалося питання про права іншої особи на арештоване майно та виключення його з опису та арешту, як це передбачено ч.1 ст.59 Закону України „про виконавче провадження”, посилання на факт вилучення майна, яке належить позивачу є необґрунтованим.
Згідно ст..33 ГПК України, на позивача покладено обов'язок належними та допустимими доказами підтвердити ті обставини, на які він посилається як на підставу позову.
Однак, позивачем не обґрунтовано що саме майно, яке придбане за рахунком №402891 від 19.11.2007р., накладною на відпуск терміналу №125523 від 19.11.2007р. та фіскальним чеком від 19.11.2007р. на суму 800 грн., а також за рахунком №402889 на оплату безлімітного пакету та послуг по його на лаштуванню (610 грн.), актом приймання-передачі виконаних робіт та платіжним дорученням №1114 від 21.11.2007р. на суму 610 грн., із урахуванням його відповідних індивідуальних ознак, було вилучене державним виконавцем у ході проведення виконавчих дій.
Крім того, аналіз договорів оренди нежитлового приміщення від 01.04.2007р. та від 01.10.2007р., договору про надання послуг телефонного зв'язку від 19.11.2007р. вказує на те, що діяльність позивача мала б стосуватись адміністративного управління.
Таким чином, позивач повинен був би орендувати приміщення під офіс та допоміжні приміщення. На оренду приміщення під офіс та допоміжні приміщення вказує поданий позивачем договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007р. (п.1.1.1. та п.1.1.6. договору.). Цей договір, за твердженням позивача є доказом монтування та використання спірного майна за адресою м.Ужгород, вул..І.Франка, 42.
Згідно з п.5.2. означеного договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до 2015року, тобто протягом 8 років. Договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007р. нотаріально посвідчений не був.
Відповідно до ч.2 ст.793 ЦК України (в редакції закону України №501 від 20.12.2006р.) договір найму будівлі, або іншої капітальної споруди строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст..794 ЦК України). У разі недодержання вимог щодо нотаріального посвідчення договору найму, такий правочин визнається нікчемним (ст..229 ЦК України).
За таких обставин, із урахуванням приписів п.2 ст.215 ЦК України, беручи до уваги що договір оренди від 01.10.2007р., на який посилається позивач, не посвідчено нотаріально, а докази передачі майна у оренду, згідно з вимогами ст..795 ЦК України, су руд матеріалів справи відсутні, суд вважає твердження позивача про здійснення діяльності із застосуванням спірного майна, у приміщенні по вул..І.Франка, 42 недоведеним.
Крім того, Абонентський договір №114262 від 19.11.2007р. вказує на місце надання послуг м.Ужгород, вул..І.Франка, 42Б (п.7.2. абонентського договору) в той час як виконавчі дії проводились за адресами м.Ужгород, вул..І.Франка, 40 та вул..І.Франка, 42.
Отже, на підстави викладеного суд вважає недоведеним факт протиправного вилучення, у спірній ситуації, відповідачем терміналу Huawei ETS 1201 в комплекті, разом з абонентською карткою, право власності на який належить позивачу.
Тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.34, 43, 49,82-85 ГПК України,
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 06.10.2010р.
Суддя О.С.Йосипчук