Справа № 522/14961/23
Провадження № 2-о/522/77/24
19 березня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
сторони в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення до нього змін,
У липні 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення до нього змін, у якій заявник просить суд:
- встановити факт неправильності в актовому записі про смерть № 6392 від 20.07.2001, складеному відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції в частині запису по-батькові померлого ОСОБА_2 , а саме, що по-батькові є - « ОСОБА_3 »;
- зобов?язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про смерть № 6392 від 20.06.2001, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції, зазначивши по-батькові померлого « ОСОБА_3 ».
Заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_1 у м. Одесі. Її батьком був ОСОБА_2 уродженець м. Тирасполь ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 22.07.2001 був зроблений запис в книзі реєстрації актів смерті № 6392 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ). Однак заявниця не звернула увагу, що в свідоцтві про смерть зроблена помилка у написанні по-батькові, вказано « ОСОБА_4 », що не відповідає дійсності. Вказані розбіжності заважають їй звернутись з метою отримання громадянств Молдови, на яке заявниця має право як донька свого батька.
20.09.2023 ухвалою суду заяву залишено без руху.
28.09.2023 на виконання ухвали суду від 20.09.2023 від заявниці надійшла заява про усунення недоліків.
19.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку окремого позовного провадження.
27.12.2023 від представника заінтересованої особи надійшло повідомлення про неотримання матеріалів справи.
03.01.2024 від заявниці надійшла заява про розгляд справи без її участі.
26.01.2024 від представника заінтересованої особи надійшло повідомлення про неотримання матеріалів справи.
02.02.2024 від заявниці надійшла заява про розгляд справи без її участі.
19.02.2024 від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення про неналежну сторону у справі.
20.02.2024 ухвалою суду здійснено заміну неналежної заінтересованої особи Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на належну Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
20.03.2024 від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов супровідний лист з повісткою про виклик до суду.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до п.п. 2.13.1, п. 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
За змістом п. 2.16 Правил зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду (п.п. 2.16.7 Правил).
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 425/2737/17.
Крім того, відповідно до абз.2 п.3, п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. При цьому, неправильність в актовому записі не обов'язково має бути пов'язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов'язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.
Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 , виданим 22.07.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції.
Заявник стверджує, що у вказаному свідоцтві допущено помику та неправильно зазначено по-батькові її батька - « ОСОБА_4 », замість правильного - « ОСОБА_3 ».
Разом із тим, з копії свідоцтва про народження (повторного) померлого вбачається, що його по-батькові є « ОСОБА_3 », а його батьком вказано - ОСОБА_5 .
Також вірне по-батькові померлого ОСОБА_2 підтверджується посвідкою про народження серії НОМЕР_3 від 11.10.1940, актовий запис № 4498 та архівною довідкою від 19.06.2023 № 1607/06-21, з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (мовою оригіналу).
Крім того, відповідно до свідоцтва про одруження (повторного) від 12.02.1972 серія НОМЕР_4 , актовий запис № 4835, 26.12.1939 одружились ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (мовою оригіналу), що також підтверджується архівною довідкою від 19.06.2023 № 1611/06-21.
Згідно довідки Відділу реєстрації актів громадянського стану управління юстиції в Одеській області від 11.09.1999 № 6226/09-63, 07.09.1963 Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої райадміністрації виконкому Одеської міськради зареєстровано одруження ОСОБА_9 , актовий запис № 2582, після одруження прізвище змінено на " ОСОБА_10 ".
Отже, надані заявником докази свідчать про те, що в актовому записі про смерть № 6392, складеному 22.07.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції допущено помилку в по-батькові померлого ОСОБА_2 та зазначено « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_3 », в зв'язку з чим вимоги про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та внесення зімн до актового запису про смерть є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, єдиним шляхом встановлення факту неправильності у актовому записі про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ., є ухвалення відповідного судового рішення на підставі якого відділом реєстрації актів цивільного стану в актовий запис про смерть особи вносяться зміни.
Оскільки даний факт підтверджується вищенаведеними наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення до нього змін.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення до нього змін задовольнити.
Встановити факт неправильності у актовому записі про смерть № 6392 від 22 липня 2001 року, складеному Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції в частині запису по-батькові померлого ОСОБА_2 , та встановити, що по-батькові ОСОБА_11 є - « ОСОБА_12 »».
Внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) від 22 липня 2001 року № 6392, складеного Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції в частині запису по-батькові померлого ОСОБА_2 змінивши його по-батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_12 ».
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Повний текст рішення складено 27.03.2024.
Суддя І.А. Павлик