Справа № 740/1926/24
Провадження № 2-о/740/61/24
28 березня 2024 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., ознайомившись із заявою Територіальної громади в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання спадщини відумерлою,
встановила:
26.03.2024 заявник звернувся до суду з вказаною заявою.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом п.8 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст.335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Проте дана заява подана без додержання вимог, встановлених ч.5 ст.177 та ст.335 ЦПК України, а саме: до заяви не надано відомостей де померла ОСОБА_1 , а тому необхідно надати повний витяг актового запису про смерть ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не додано заповіт, який за життя склала ОСОБА_1 , про наявність якого зазначено у заяві.
Заявник у прохальній частині заяви просить суд витребувати докази, а саме: копії матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та копію заповіту; інформацію про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , однак доказів неможливості самостійно надати такі докази заявником суду не надано. При цьому, відповідно до абзацу 4 ч.1 ст. 1277 ЦК України особи, які мають право або зобов'язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Тобто, заявником не вказано, які є перешкоди в отриманні витребуваної інформації самостійно.
З аналізу вказаних вище норм слідує, що зверненню до суду із заявою про визнання спадщини відумерлої передує звернення особи, якій надано право звертатись до суду із вказаною заявою до нотаріальних органів з метою з'ясування відомостей зазначених у ст.335 ЦПК України та як наслідок можливість подальшого звернення до суду. Разом з тим, в даному випадку слід вважати, що заявник таких дій не вчинив.
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу заявник зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладене наявні підстави для залишення заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити заявника, надавши строк для усунення вищезазначеного недоліку заяви.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 175, 185, 293 ЦПК України, суддя, -
постановила:
заяву Територіальної громади в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання спадщини відумерлою залишити без руху, про що повідомити заявника, і запропонувати в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.О. Гагаріна