Справа № 739/743/24
Провадження № 1-в/739/29/24
28 березня 2024 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представникаУВП №31 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31» ОСОБА_5 про заміну засудженому ОСОБА_6 покарання у виді арешту на інший вид покарання відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України,
До суду надійшло клопотання начальника ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31» ОСОБА_5 про заміну ОСОБА_6 , засудженому вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2023 року, невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання відповідно до статті 72 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 відбуває вказане покарання з 01 лютого 2024 року. 28 березня 2024 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким внесено зміни до статті 60 КК України та розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК України, який доповнено пунктом 23, що передбачає заміну засудженим невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання, передбачений статтею 72 КК України.
У судовому засіданні представник УВП №31 клопотання підтримав та просив його задовольнити, вирішивши питання про доцільність подальшого утримання засудженого в арештному домі.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 до початку розгляду клопотання подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує.
Заслухавши думку представникаУВП №31, прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено, вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк 2 місяці, початок строку відбування якого визначено обраховувати з моменту звернення вироку до виконання. 08 вересня 2023 року вказаний вирок набрав законної сили.
01 лютого 2024 року засуджений ОСОБА_6 був затриманий на виконання вказаного вище вироку суду та доставлений до ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31» для відбування покарання у виді арешту.
На час винесення вказаного вироку санкцією статті 126-1 КК України, серед іншого, було передбачено можливість призначення покарання у виді арешту.
Частинами першою та другою статті 60 КК України (у редакції до 28 березня 2024 року) було визначено, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
Частиною третьою статті 60 КК України (у редакції до 28 березня 2024 року) передбачалося, що арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
28 березня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-ІХ від 23 серпня 2023 року (далі - Закон України №3342-ІХ), яким статтю 60 КК України викладено в новій редакції, а саме передбачено, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців, при цьому арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років.
Також Законом України №3342-ІХ внесено зміни до санкції статті 126-1 КК України, яка у редакції станом на 28 березня 2024 року передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.
Таким чином, з 28 березня 2024 року покарання у виді арешту може застосовуватися лише до засуджених військовослужбовців та лише за окремі кримінальні правопорушення, санкцією яких передбачено такий вид покарання, як арешт.
Пунктом 3 частини першої статті 537 КК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КК України, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Пунктом 23 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК України (в редакції Закону України №3342-ІХ) передбачено з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
Викладене вище свідчить, що невідбута частина покарання у виді арешту, призначеного засудженому ОСОБА_6 вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2023 року, підлягає заміні на інший вид покарання відповідно до статті 72 КК України.
Статтею 72 КК України (в редакції станом на 28 березня 2024 року) встановлено співвідношення окремих покарань, зокрема пунктом другим частини першої даної статті визначено, що одному дню арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду.
Пунктом 4 частини першої статті 72 КК України передбачено, що одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Вирішуючи питання щодо конкретного покарання на яке засудженому ОСОБА_6 має бути замінено невідбута частина покарання у виді арешту, суд враховує, що покарання у виді обмеження волі є більш суворим ніж арешт, у зв'язку з чим відповідно до статті 5 КК України заміна арешту на такий вид покарання не допускається.
Також засудженому ОСОБА_6 не може бути здійснена заміна невідбутої частини покарання у виді арешту на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців чи виправні роботи, оскільки з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що вказаний засуджений не є військовослужбовцем та офіційно не працевлаштований.
З приводу заміни покарання у виді арешту на покарання у виді пробаційного нагляду або ж громадських робіт суд враховує, що покарання у виді громадських робіт є більш м'яким покаранням порівняно з покаранням у виді пробаційного нагляду. Також суд враховує, що засуджений ОСОБА_6 не належить до осіб, визначених частиною третьою статті 56 КК України, яким громадські роботи не призначаються.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність замінити засудженому ОСОБА_6 невідбуту частину покарання у виді арешту, призначеного вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2023 року, яка станом на 28 березня 2024 року становить 4 дні, на покарання у виді громадських робіт на строк 32 години громадських робіт, виходячи зі співвідношення даних покарань, визначеного пунктом 4 частини першої статті 72 КК України, - одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Отже клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 532, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання начальника ДУ «Новгород-Сіверська УВП №31» ОСОБА_5 про заміну засудженому ОСОБА_6 покарання у виді арешту на інший вид покарання відповідно до статті 72 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Замінити ОСОБА_6 , засудженому вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2023 року за вчинення злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України, невідбуту частину покарання у виді арешту, яка станом на 28 березня 2024 року становить 4 (чотири) дні, більш м'яким покаранням у виді громадських робіт на строк 32 (тридцять дві) години.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у вказаний строк з моменту отримання нею копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1