Справа № 509/1162/24
22 березня 2024 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно працевлаштована «Стальканат», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 014809 від 07.02.2024 року слідує, що 30.01.2024 року о 19:00 год. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , погрожувала пошкодженням майна та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 , чим вчинила насильство психологічного характеру за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності з'явилася, пояснила що вину не визнає, конфлікт стався оскільки колишній чоловік поставив їх спільний будинок під охорону, коли вона прийшла додому про це не знала, спрацювала сигналізація. Приїхав ОСОБА_2 та представники охоронної фірми. Він почав кричати що вона пошкодить його майно, хоча там є і ї майно, та будинок досі їх спільний. Нецензурною лайкою на адресу колишнього чоловіка не висловлювалася.
В судове засідання також була викликана потерпіла особа, ОСОБА_2 , яка пояснив що між ним та колишньою дружиною неодноразово відбуваються конфлікти, сварки, того дня 30.01.2024 року також виникла сварка.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої особи, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, відповідно до положень ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закону), домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №014809 від 07.02.2024 року, - 30.01.2024 року о 19:00 год. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , погрожувала пошкодженням майна та висловлювалася нецензурною лайкою на адресу колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 , чим вчинила насильство психологічного характеру за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,матеріали справи містять заяву та пояснення ОСОБА_2 , на основі яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
У своїй заяві потерпілий просить прийняти міри щодо виселення колишньої дружини з його будинку, при цьому ОСОБА_1 погрожувала йому зарізати і отруїти. Також вказав що в неї є квартира в місті де вона і прописана. В письмових поясненнях також зазначав щодо неприязних стосунків з колишньою дружиною.
Разом із тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно колишньої дружини, а й про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди її психічному здоров'ю.
При цьому, можлива нецензурна лайка в межах конфлікту, який склався між колишнім подружжям за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Тож, у даному випадку, з огляду на установлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку що у останнього був відсутній умисел на заподіяння шкоди психічному здоров'ю потерпілої, у той час, як у цій ситуації мав місце саме конфлікт, який виник з приводу непорозуміння користування спільним майном подружжя.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 30.01.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Тому, у світлі всього вищевикладеного, у той час як провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а як наслідок, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 цього Кодексу.
Крім того, судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки вона не піддається адміністративному стягненню за таких умов.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Суддя: Є. М. Панасенко