Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" жовтня 2010 р. Справа № 2/1148
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Кисліцькій Ж.В.
за участю представників сторін
від позивача Варцаб С.М. (довіреність від 16.09.10)
від відповідача не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (м. Київ)
До Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий супермаркет "Малиш" (м. Житомир)
про стягнення 349476,31 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 349476,31грн. , з яких: 322936,24грн. боргу за поставлену продукцію, 26019,26грн. пені, 520,81грн. інфляційних.
Ухвалою від 27.09.10 суд з метою забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" наклав арешт на належні Товариству з обмеженою відповідальністю Дитячий супермаркет "Малиш" грошові кошти та майно в межах 322936,24грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. 18.10.10 до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити свого представника для участі в судовому засіданні по причині відрядження представника. Позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі.
Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач жодного разу не направив свого представкника для участі в судовому засіданні та не виконав вимог ухвал суду від 06.09.10р. та від 27.09.10р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" (покупець) були укладені Договора поставки № 010209/07 від 01.02.09 з терміном дії до 31.01.2010 року та № 010210X003 від 01.02.2010, за умовами яких, постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити продукти дитячого, лікувального і спеціалізованого харчування (далі - Продукція).
На виконання умов договорів позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 385596,35грн., що підтверджується видатковими накладними НУ-0000112 від 19 січня 2010 року на суму 92564,34, НУ-0000178 від 27 січня 2010 року на суму 65 764,26 грн., НУ-0000243 від 11 лютого 2010 року на суму 99 131,17 грн., НУ-0000326 від 25 лютого 2010 року на суму 128136, 58 грн. , довіреностями на отримання товару, актами прийому-передачі продукції, актом звірки розрахунків, відповіддю відповідача на притензію позивача (а.с.17-30).
За умовами договорів, товар вважається прийнятим покупцем по кількості та по якості з моменту підписання покупцем видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.
Згідно п. 4.2. договорів, оплата поставленої Продукції здійснюється Відповідачем протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати видаткової накладної, виписаної Позивачем.
Таким чином, кінцевим терміном оплати поставленої Продукції за вищевказаними наклдними є наступна дата:
- по накладній НУ-0000112 від 19 січня 2010 року- 10.02.2010р.;
- по накладній НУ-0000178 від 27 січня 2010 року- 18.02.2010 р.;
- по накладній НУ-0000243 від 11 лютого 2010 року - 05.03.2010 р.;
- по накладній НУ-0000326 від 25 лютого 2010 року- 19.03.2010 р.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Всупереч умовам договорів, відповідач розрахувався за придбаний товар частково.
У відповіді, на претензію позивача від 11.05.10, відповідач визнав суму боргу в повному обсязі та взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість в повному обсязі до 25 червня 2010 року. (а.с.30), однак у зазначений строк відповідач борг не погасив , тому борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 322936,24грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 322936,24грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.3 договору просить стягнути з відповідача пеню, що обрахована по кожній накладній окремо і згідно розрахунку позивача становить 26019,26 грн.(а.с.3-4) , а саме:
- по накладній НУ-0000112 від 19 січня 2010 року за період з 11 лютого 2010 року по 1 серпня 2010 року - 3247,60грн.;
- по накладній НУ-0000178 від 27 січня 2010 року за період з 19 лютого 2010 року по 1 серпня - 5595,47 грн.;
- по накладній НУ-0000243 від 11 лютого 2010 року за період з 6 березня 2010 року по 1 серпня 2010 року - 7 991,60 грн.;
- по накладній по накладній НУ-0000326 від 25 лютого 2010 року за період з 20 березня 2010 року по 1 серпня 2010 року- 9184,59 грн.
Відповідно до п. 4.3 договорів, якщо Відповідач не здійснить оплату продукції до настання дати платежу, він має сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, яка вказана у видатковій накладній за кожен день допущеного протермінування, починаючи з першого робочого дня, наступного від дати платежу.
Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 520,81грн. інфляційних.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, які обраховані по кожній накладній окремо, приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий супермаркет "Малиш" (10007,м. Житомир, вул.Саєнко,21; код 32579479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" (04107,м. Київ, вул.Багговутівська,17-21; код 31810359) - 322936,24 грн. боргу, 26019,26 грн. пені, 520,81 грн. інфляційних, 3520,51грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати: 1-в справу
2-відповідачу (рек. з повідомленням)