Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "12" жовтня 2010 р.Справа № 8/650
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Плохий О.І. - дов. №1 від 15.06.10р.
від відповідача не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Труботорг" (м. Дніпропетровськ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенська Райагропромтехніка" (м.Коростень)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Геліт" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 142481,35 грн.
Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 142481,35 грн., з яких 14481,35 грн. - збитки за порушення умов договору поставки від 07.08.08р. та 128000,00 грн. - штраф.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки від 07.08.08р., специфікації, платіжні доручення, акти прийому-передачі, накладні, вимоги, технічні паспорти, розрахунки, пояснення, договір зберігання, дозвіл, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
07.08.08р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №21/04-08 від 07.08.08р. (а.с.9-11), відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність позивача певну продукцію, відповідно до специфікації, а позивач зобов'язаний прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (п.1-1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору, кількість та асортимент товару визначається у специфікації.
Як вбачається зі специфікації №1 (а.с.12) та згідно п.1.2 договору, найменування товару: кран козловий КК-12,5, 1993 р.в. (в роботі не був) разом з комплектом документації загальною вартістю 320000,00 грн.
Загальна сума договору - 320000,00 грн. (п.4.3 даного договору).
Пунктом 5.1 договору сторони узгодили між собою порядок розрахунків, відповідно до умов якого покупець (позивач) здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми договору на протязі 5 банківських днів з дня підписання договору.
На виконання умов даного договору, позивач перерахував відповідачеві 320000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №733 від 14.08.08р. (а.с.13).
Згідно з п. 3.2 договору, товар постачається на умовах СРТ м. Новомосковськ у період шести календарних місяців з моменту оплати. Постачальник повинен поставити товар на склад замовника не пізніше 15 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення замовника про готовність прийняти товар.
До передачі товару замовнику товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника (п.3.3 договору).
26.05.09р. та 27.05.09р. відповідач поставив на склад позивача частину комплектуючих товару - крану козлового КК-12,5, про що свідчать накладні №000713-2605 від 26.05.09р. та №000713-2705 від 27.05.09р. (а.с.16).
З метою зборки та введення в експлуатацію вказаного крану 02.06.09р. між позивачем (замовником) та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Геліт" (виконавцем) укладено договір №66/09 від 02.06.09р. на виконання робіт по монтажу та введення в експлуатацію даного крану (а.с. 33-34).
Слід зазначити, що третій особі видано дозвіл на виконання передбачених договором №66/09 від 02.06.09р. робіт №504.09.12-29.22.2 (а.с.133-134).
Разом з тим, під час проведення робіт з підготовки монтажу зазначеного крану, третьою особою виявлено відсутність технічної документації на кран, комплектуючих деталей та дефектний стан металоконструкцій, що унеможливлювало встановлення крану та ввід його в експлуатацію, про що третьою особою за участю представників позивача складено відповідний акт огляду крану перед проведенням монтажу на предмет комплектності стану механізмів та металоконструкцій від 16.06.09р. (а.с.17).
Крім того, про відсутність комплектуючих деталей вбачається також з комплектуючих відомостей крана козлового КК-12,5.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Згідно зі ст. 682 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності.
Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню (ст. 187 ЦК України).
Як передбачено ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
02.07.09р. та 14.07.09р. позивачем надіслано на адресу відповідача вимоги №245 від 02.07.09р. та б/н від 14.07.09р. (а.с.19-20) з вимогою поставити необхідні комплектуючі деталі та надати технічну документацію на придбаний кран.
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі, поставивши позивачеві частину технічної документації та частину деталей придбаного позивачем крану, які крім того, були ще й в попередньому використанні.
Тому, з метою зібрання та введення в експлуатацію даного козлового крану позивач придбав доукомплектовані деталі на загальну суму 14481,35 грн., що підтверджується накладними та платіжними дорученнями (а.с. 21-32).
Оскільки позивач з вини відповідача поніс затрати на вказану суму, тому і звернувся до суду з позовом про відшкодування відповідачем 14481,35 грн. збитків.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: і відшкодування збитків.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).
Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова відповідальність завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю виникає за наявності: збитків, протиправності дій (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.
Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки (неодержані доходи) позивачеві.
Про що і зазначено у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи свідчать про наявність збитків, завданих позивачеві у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №21/04-08 від 07.08.08р., тобто з вини відповідача.
Тому, враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення 14481,35 грн. збитків обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 128000,00 грн. штрафу.
Відповідно до п.7.3 договору, у разі порушення строків поставки товару чи його комплектуючих, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від ціни товару;
- у випадку незбереження товару чи його комплектуючих постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від ціни товару.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунки вказаного зобов'язання, суд вважає, що штраф нарахований правильно та підлягає задоволенню, оскільки відповідачем дійсно порушено строки поставки товару та умови договору щодо збереження даного товару чи його комплектуючих до передачі його замовнику (п.3.3 договору), про що суд зазначав вище.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Суд відхиляє заяву відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності тривалістю в один рік за зверненням з вимогою про стягнення неустойки (штрафу), з наступних підстав:
07.08.08р. між сторонами був укладений договір зберігання (а.с.132), відповідно до умов якого, позивач (поклажодавець) передає, а відповідач (зберігач) приймає на відповідальне зберігання кран козловий КК-12,5, 1993 р.в. загальною вартістю 320000,00 грн. Період зберігання з 07.08.08р. до моменту пред'явлення поклажодавцем вимоги про повернення йому майна (п.1-1 даного договору).
Як передбачено ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач на вимогу позивача поставив частину комплектуючих крану козлового 26.05.09р. та 27.05.09р., а акт огляду крану перед проведенням монтажу на предмет комплектності стану механізмів та металоконструкцій складений 16.06.09р., про що суд зазначав вище, тобто позивач довідався про порушення свого права 26.05.09р., 27.05.09р. та 16.06.09р.
Разом з тим, звернувся позивач до господарського суду з позовом 25.05.10р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Житомирської області.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності тривалістю в один рік за зверненням про стягнення неустойки.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенська Райагропромтехніка", 11508, Житомирська область, м. Коростень, вул. Чапаєва, 3, п/р 26001055901429 в Житом. РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 311744, код ЄДРПОУ 05519267
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Труботорг", м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 38, кв. 37; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, а/с 172, п/р 26005010000100 в ДОД ОАО "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровська, МФО 305653, код ЄДРПОУ 25523621
- 14481,35 грн. - збитків;
- 128000,00 грн. - штрафу;
- 1424,81 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: "19"10"2010"
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі