Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "15" жовтня 2010 р. Справа № 15/1094
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А
за участю представників сторін
від позивача: Новіцького К.М. - представника за довіреністю від 27.07.20010р.,
Семенюк В.В. - представника за довіреністю від 27.07.2010р.,
від відповідача: Фещенка С.А. - представника за довіреністю від 13.09.2010р.,
від третьої особи: Лазько В.П. представника за довіреністю від 14.10.2010р.,
Голубчика В.І. представника за довіреністю №3 від 14.10.2010р.,
в порядку ст. 30 ГПК України в судовому засіданні 07.10.2010р. був присутній директор СТОВ "Еталон-Агро" Рудюк Анатолій Олегович (паспорт: НОМЕР_1 виданий Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області 27.08.1998р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" (м.Київ)
до Сільськогоспдарського товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Агро" (м.Андрушівка Житомирська область)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерського господарства "Лео і Партнери" (с.Шами, Чернігівська область)
про стягнення 163100,00 грн.
В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 07.10.2010р. оголошувалась перерва до 15.10.2010р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 163100,00грн. заборгованості договором купівлі-продажу №12-10-09/03 від 12.10.2009р. та за правочином №1/05 від 01.06.2010р.
Ухвалою господарського суду від 18.08.2010р. позовну заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №15/1094. Розгляд справи призначено на 14.09.2010р.
Представники позивача в судовому засіданні 14.09.2010р. надали заяву про уточнення позовних вимог від 14.09.2010р., відповідно до якої просять стягнути з відповідача борг та штрафні санкції за договором купівлі-продажу №12-10-09/03 від 12.10.2009р. та за правочином №1/05 від 01.05.2010р. в сумі 237926,63грн. (а.с. 42-43).
16.09.2010р. до господарського суду від СТОВ "Еталон-Агро" надійшла апеляційна скарга від 16.09.2010р. на ухвалу про порушення провадження у справі №15/1094 від 18.08.2010р. та клопотання про відновлення строків на апеляційне оскарження.
Ухвалою господарського суду від 17.09.2010р. апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі №15/1094 від 18.08.2010р. повернуто Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Еталон-Агро".
На адресу господарського суду 20.09.2010р. від СТОВ "Еталон-Агро" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" у задоволенні позову (а.с. 56-58). Також, 20.09.2010р. до суду надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с.59-60).
Ухвалою господарського суду від 20.09.2010р. заяву ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" про уточнення позовних вимог від 14.09.2010р., яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог, прийнято судом до розгляду. Ухвалою від 20.09.2010р. розгляд справи відкладено на 07.10.2010р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Лео і партнери"; в порядку ст. 30 ГПК України викликано в судове засідання для дачі пояснень щодо обставин укладення правочину №1/05 від 01.05.2010р., директора СТОВ "Еталон-Агро" Рудюка Анатолія Олеговича, а також зобов'язано сторони та третю особу надати пояснення та документи, необхідні для розгляду справи (а.с. 75-77).
В судовому засіданні 07.10.2010р. оголошувалась перерва до 15.10.2010р.
11.10.2010р. від третьої особи - Фермерського господарства "Лео і партнери" надійшов відзив на позовну заяву у відповідності з яким фермерське господарство підтримує позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО", вважає їх законними і обґрунтованими (а.с. 112-114). При цьому, фермерське господарство у відзиві зазначає, що правочин №1/05 від імені СТОВ "Еталон-Агро" був підписаний його директором Рудюком Анатолієм Олеговичем. Особа Рудюка Анатолія Олеговича була відомою, повноваження перевірені, оскільки він неодноразово виступав у договірних відносинах як директор СТОВ "Еталон-Агро". Вказує на те, СТОВ "Еталон-Агро" не оспорює дійсності правочину, а ухиляється від його виконання.
В судовому засіданні 15.10.2010р. представник позивача надав пояснення до заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 138), згідно з яким сума заявлених позовних вимог в розмірі 237 926,63грн. складається з наступних сум: сума основного боргу - 143100,00грн., сума пені 43775,40грн., сума штрафу - 32360,00грн., інфляційне збільшення заборгованості - 14402,52грн., 3% річних - 4288,71грн.
Представником позивача також 15.10.2010р. подано заяву (а.с. 139) в якій ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" відмовляється від вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 43775,40грн., штрафу в сумі 32360,00грн., інфляційних в сумі 14402,52грн., 3% річних в сумі 4288,71грн., просить стягнути з відповідача 118 100,00грн. основного боргу. Наслідки відмови від позову відомі та зрозумілі.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, у тому числі, відмовитись від позову.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, роз'яснивши представникам позивача наслідки відмови від позову, господарський суд вважає, що вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.10.2010р. проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що вимога позивача про те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав є недоречною та безпідставною, оскільки СТОВ "Еталон-Агро" не брало на себе жодних зобов'язань по оплаті товару. Вказує на те, що в акті звірки розрахунків, який складено між позивачем ТОВ НВП "ВЕТКО" та ФГ "Лео і партнери" від імені директора свій підпис поставила невстановлена особа. В свою чергу СТОВ "Еталон-Агро" жодного відношення до вказаного документа не має. Посилається на те, що позовні вимоги ТОВ НВП "ВЕТКО" до СТОВ "Еталон-Агро" на суму 237926,63грн. не підтверджуються документами, що надані суду, а свідчать про існування заборгованості з боку ФГ "Лео і партнери". Зазначає, що з твердженнями позивача про взяття СТОВ "Еталон-Агро" зобов'язань, згідно правочину №1/05 від 01.05.2010р., неможливо погодитися, оскільки зазначений правочин директор СТОВ "Еталон-Агро" Рудюк Анатолій Олегович не підписував. До того ж вказаний документ є нікчемним, не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Тому без проведення почеркознавчої експертизи неможливо надати об'єктивної оцінки його достовірності.
Представники третьої особи - Фермерського господарства "Лео і партнери" в судовому засіданні 15.10.2010р. підтримали позицію позивача у справі та просили задовольнити позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО".
Щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, господарський суд враховує наступне.
Необхідність призначення почеркознавчої експертизи відповідач обґрунтовує тим, що в процесі розгляду справи виникли питання, вирішення яких не є можливим без спеціальних знань. Зокрема, відповідач посилається на те, що правочин від 01.05.2010р. №1/05 директор СТОВ "Еталон-Агро" Рудюк Анатолій Олегович не підписував, а тому просить призначити почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: чи підписано правочин №1/05 від 01.05.2010р., укладений у м.Київ, від імені директора СТОВ "Еталон-Агро" Рудюком А.О. - Рудюком Анатолієм Олеговичем?
Заслухавши в судовому засіданні 07.10.2010р. пояснення директора СТОВ "Еталон-Агро" Рудюка А.О., пояснення представників позивача та третіх осіб, оглянувши в судовому засіданні 15.10.2010р. оригінал відмовного матеріалу №935 по зверненню Новіцького К.М., господарський суд відхиляє клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності свідчать про підписання правочину №1/05 від 01.05.2010р. керівником СТОВ "Еталон-Агро" Рудюком А.О. та вчинення дій на виконання вказаного правочину, а тому, на думку суду, призначення експертизи є недоцільним.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи 12 жовтня 2010 року між ТОВ “НВП ВЕТКО” (продавець/позивач) та Фермерським господарством “Лео і партнери” (покупець/третя особа) був укладений договір купівлі-продажу №12-10-09/3 (а.с. 910), у відповідності з умовами якого продавець зобов'язався продати та передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар у кількості згідно рахунками-фактурами, що виставляються та видаткових накладних.
Згідно з пунктом 2.1 договору купівлі-продажу №12-10-09/3 від 12.10.2009р. товар, що поставляється, оплачується покупцем за цінами, що склалися в день узгодження заявки, вказаних в рахунку-фактурі або видаткових накладних. Протягом терміну дії договору можливі зміни діючих цін з попереднім сповіщенням про це покупця.
Пунктами 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу №12-10-09/3 від 12.10.2009р. передбачено, що доказом передачі товару у власність покупця є оформлені належним чином відвантажувальні документи, а також наявність довіреності на отримання партії товару; датою відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків (п. 4.1 договору).
У відповідності з п. 4.2 договору купівлі-продажу №12-10-09/3 від 12.10.2009р. оплата товару здійснюється наступним чином:
4.2.1. - 50 (п'ятдесят) % до відвантаження товару.
4.2.2. - 50 (п'ятдесят) % протягом п'яти банківських днів з моменту відвантаження товару.
Датою платежу є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, або при оплаті готівкою, дата зарахування грошових коштів в касу продавця.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору купівлі-продажу, ТОВ НВП “Ветко” передало представникам ФГ “Лео і партнери” на підставі довіреностей №77 від 01.09.2009р. (а.с. 18), №95 від 17.11.2009р. (а.с. 23), №101 від 10.12.2009р. (а.с. 25), №8 від 26.01.2010р. (а.с. 27), товар на загальну суму 378600,00грн., що підтверджується:
видатковою накладною №РН-0000001 від 31.08.2009р. на суму 60500,00грн. (а.с.17),
видатковою накладною №РН-0000052 від 16.11.2009р. на суму 60500,00грн. (а.с. 22),
видатковою накладною №РН-0000072 від 10.12.2009р. на суму 65000,00грн. (а.с. 24),
видатковою накладною №РН-0000005 від 26.01.2010р. на суму 66600,00грн. (а.с. 26),
видатковою накладною №РН-0000035 від 22.03.2010р. на суму 81000,00грн. (а.с. 28),
видатковою накладною №РН-0000056 від 28.04.2010р. на суму 45000,00грн. (а.с. 29).
Факт передачі позивачем та отримання третьою особою товару по вказаним видатковим накладним на суму 378600,00грн. підтвердили в судовому засіданні 15.10.2010р. представники ТОВ НВП “Ветко” та ФГ “Лео і партнери”.
Зважаючи на умови п. 4.2 договору купівлі-продажу №12-10-09/3 від 12.10.2009р., ФГ “Лео і партнери” за отриманий товар мало провести остаточні розрахунки наступним чином:
за видатковою накладною №РН-0000001 від 31.08.2009р. в строк до 07.09.2009р.,
за видатковою накладною №РН-0000052 від 16.11.2009р. в строк до 23.11.2009р.,
за видатковою накладною №РН-0000072 від 10.12.2009р. в строк до 17.12.2009р.,
за видатковою накладною №РН-0000005 від 26.01.2010р. в строк до 02.02.2010р.,
за видатковою накладною №РН-0000035 від 22.03.2010р. в строк до 29.03.2010р.,
за видатковою накладною №РН-0000056 від 28.04.2010р. в строк до 07.05.2010р.
В свою чергу, ФГ “Лео і партнери” за товар, отриманий по вищезазначеним накладним провело оплату частково, на суму 215500,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки за 20.10.2009р. на суму 15500,00грн. (а.с. 30), за 28.10.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с. 63), за 04.12.2009р. на суму 25000,00грн. (а.с. 64), за 16.12.2009р. на суму 40000,00грн. (а.с. 65), за 25.12.2009р. на суму 10000,00грн. (а.с. 66), за 18.01.2010р. на суму 20000,00грн. (а.с. 67), за 01.03.2010р. на суму 15000,00грн. (а.с. 36) за 01.04.2010р. на суму 80000,00грн. (а.с. 35).
Таким чином, неоплаченим ФГ “Лео і партнери” залишився товар, отриманий від ТОВ НВП “Ветко“ на суму 163100,00грн. Зокрема, із розрахунку суми позову вбачається (а.с. 44-45), що внаслідок проведених позивачем зарахувань, неоплаченими ФГ “Лео і партнери” залишились:
на суму 35000,00грн. видаткова накладна №РН-0000001 від 31.08.2009р. (оплачено 20.10.2009р. - 15500,00грн., 28.10.2009р. - 10000,00грн.);
на суму 30500,00грн. видаткова накладна №РН-0000052 від 16.11.2009р. (оплачено 04.12.2009р. - 25000,00грн., 18.01.2010р. - 5000,00грн.);
на суму 52600,00грн. видаткова накладна №РН-0000005 від 26.01.2010р. (оплачено 01.04.2010р. на суму 14000,00грн.);
на суму 45000,00грн. видаткова накладна №РН-0000056 від 28.04.2010р.
Видаткові накладні №РН-0000072 від 10.12.2009р. на суму 65000,00грн. та №РН-0000035 від 22.03.2010р. на суму 81000,00грн. оплачені ФГ “Лео і партнери” у повному обсязі.
Станом на 30.04.2010р. між ТОВ НВП “Ветко“ та ФГ “Лео і партнери” проведено звірку розрахунків за результатами якої складено акт (а.с. 21), згідно з яким сальдо на користь ТОВ НВП “Ветко“ становить 163100,00грн. Зазначений акт підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств, що підтверджено представниками ТОВ НВП “Ветко“ та ФГ “Лео і партнери” в судовому засіданні 15.10.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2010р. між ТОВ НВП “Ветко“ (Сторона -1/позивач), ФГ “Лео і партнери” (Сторона-2/ третя особа) та СТОВ “Еталон-Агро“ (Сторона -3/ відповідач) був укладений правочин №1/05 (а.с. 19-20).
Згідно з п. 1.1 правочину №1/05 від 01.05.2010р. Сторона-2 (ФГ “Лео і партнери”) передає, а Сторона-3 (СТОВ “Еталон-Агро“) приймає на себе (частково) зобов'язання, визначені п. 2.2 даного правочину та права Сторони-2 перед Стороною-1 згідно з договором купівлі-продажу №12-10-09/03 від 12.10.2009р. (далі “Основний договір“), зокрема, по поставці товару або готової продукції на загальну суму 163100 (сто шістдесят три гривні сто),00грн., в тому числі ПДВ-20%, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним Стороною-1 та Стороною-2 станом на 30.04.2010р.
Зазначений правочин за своєю правовою природою є договором про переведення боргу.
Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Пунктом 1.2 правочину №1/05 від 01.05.2010р. передбачено, що Сторона -1 (ТОВ НВП “Ветко“) не заперечує проти заміни Сторони-2 (ФГ “Лео і партнери”) на Сторону-3 (СТОВ “Еталон-Агро“) в Основному договорі та, підписуючи зі своєї сторони правочин, дає згоду на відповідну заміну сторін в договорі та на умовах, визначених даним правочином.
Згідно із ст.521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Зі змісту ст.513 ЦК України випливає, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, обов'язок виконання за яким передається новому боржнику.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання СТОВ “Еталон-Агро“ перед ТОВ НВП “Ветко“ виникли із правочину №1/05 від 01.05.2010р., яким проведено заміну боржника у зобов'язанні за згодою кредитора, що відповідає вимогам ст.520 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що СТОВ "Еталон-Агро" не брало жодних зобов'язань по оплаті товару згідно правочину №1/05, оскільки вказаний правочин директор СТОВ "Еталон-Агро" Рудюк Анатолій Олегович не підписував.
В судовому засіданні 07.10.2010р. та письмових поясненнях від 07.10.2010р. директор СТОВ "Еталон-Агро" Рудюк Анатолій Олегович заявив, що правочин №1/05 від 01.05.2010р. він не підписував, кому належить підпис вчинений на правочині від імені СТОВ "Еталон-Агро" йому невідомо. Відтиск печатки, що стоїть на правочині не відповідає печатці з відтиском та написом назви товариства СТОВ "Еталон-Агро".
З цього приводу господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На запит суду від 07.10.2010р. від Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, 12.10.2010р. надійшов відмовний матеріал №935 від 20.08.2010р. по зверненню Новіцького К.М. Із наявних у відмовному матеріалі документів вбачається, що директор з економіки ТОВ НВП “Ветко“ Новіцький К.М. 13.08.2010р. звернувся в Андрушівський РВ УМВС України в Житомирській області із заявою про те, що працівники СТОВ "Еталон-Агро" привласнили шахрайським шляхом грошові кошти на загальну суму 163100,00грн. (а.с.125-133).
В процесі розгляду заяви ТОВ НВП “Ветко“ від 13.08.2010р., оперуповноважений ДСБЕЗ Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, капітан міліції Павлушко С.П. прийняв пояснення від гр. Рудюка Анатолія Олеговича (директора СТОВ "Еталон-Агро"). В поясненнях Рудюк А.О. вказує на те, що через фінансову скруту товариство не мало змоги провести розрахунок з ФГ “Лео і партнери” за закуплених свиней. Також, під час діяльності СТОВ "Еталон-Агро" співпрацювало з ТОВ НВП “Ветко“, яке займається поставкою кормів. В процесі співпраці було встановлено, що ФГ “Лео і партнери” має заборгованість перед ТОВ НВП “Ветко“, а СТОВ "Еталон-Агро" має заборгованість перед ФГ “Лео і партнери”, у зв'язку з чим було вирішено, що СТОВ "Еталон-Агро" бере на себе зобов'язання погасити заборгованість ФГ “Лео і партнери” перед ТОВ НВП “Ветко“, а ФГ в свою чергу, анулює заборгованість СТОВ "Еталон-Агро". Рудюк А.О. вказав, що в подальшому було підписано трьохсторонню угоду між ТОВ НВП “Ветко“, ФГ “Лео і партнери” та СТОВ "Еталон-Агро" і розпочалося погашення боргу. Рудюк А.О. також зазначив, що боргові зобов'язання він визнає, від них не ховається, але хоче щоб бухгалтерії провели взаємозвірку, надали ідентичні суми, які і будуть погашені. Зазначені письмові пояснення на кожній сторінці підписані Рудюком Анатолієм Олеговичем (а.с. 131-132). Оригінал відмовного матеріалу №935 оглянуто судом в судовому засіданні 15.10.2010р.
За результатами розгляду заяви ТОВ НВП “Ветко“ від 13.08.2010р., оперуповноважений ДСБЕЗ Андрушівського РВ УМВС України в Житомирській області, капітан міліції Павлушко С.П. виніс постанову від 20.08.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину передбаченого ст. 190 КК України. При цьому, як вбачається із постанови, слідчим встановлено, що при укладенні трьохсторонньої угоди зі сторони СТОВ "Еталон-Агро" не було корисливих мотивів та наміру заволодіти майном ТОВ НВП “Ветко“, а при укладенні 01.05.2010р. трьохсторонньої угоди зі сторони СТОВ "Еталон-Агро" свій підпис поставив Рудюк Анатолій Олегович, який є директором та одним із засновників СТОВ "Еталон-Агро". Зазначена постанова ніким не оскаржувалась, оскільки у відмовному матеріалі відсутні докази, які свідчать про протилежне.
Твердження відповідача про те, що печатка на правочині №1/05 від 01.05.2010р. не відповідає печатці з відтиском та написом назви товариства СТОВ "Еталон-Агро" не заслуговують на увагу, оскільки згідно з наказом №26/11 від 26.04.2010р. відповідальним за збереження додаткової печатки товариства призначено Рудюка Анатолія Олеговича, а згідно з наданими в судовому засіданні 07.10.2010р. Рудюком А.О. поясненнями, печатка не втрачалась і не була викрадена. Таким чином, відповідальною особою за додаткову печатку є сам керівник підприємства, а тому саме на нього покладено обов'язок контролювати її використання.
Наведене свідчить про підписання правочину №1/05 від 01.05.2010р. від імені СТОВ "Еталон-Агро" директором Рудюком А.О. та прийняття його відповідачем до виконання.
Як передбачено п. 1.4 правочину №1/05 від 01.05.2010р. Сторона-3 (СТОВ "Еталон-Агро") зобов'язується замість сторони-2 виконати зобов'язання на суму визначену в п. 1.1 даного правочину та на умовах передбачених Основним договором.
Згідно з п. 2.2 правочину №1/05 Сторона-3 (СТОВ "Еталон-Агро") зобов'язалась виконати наступне зобов'язання Сторони-2 (ФГ “Лео і партнери”) - оплатити борг по основному договору на загальну суму сто шістдесят три тисячі сто гривень, в тому числі ПДВ-20%.
Відповідно до п. 2.6 правочину №1/05 з моменту підписання сторонами даного договору до Сторони-3 (СТОВ "Еталон-Агро") переходять всі обов'язки Сторони-2 (ФГ “Лео і партнери”).
Оскільки умовами правочину №1/05 нового терміну сплати відповідачем боргу на суму 163100,00грн. визначено не було, то обов'язок сплатити позивачу - ТОВ “НВП ВЕТКО” суму боргу в розмірі 118100,00грн. (35000,00грн. борг по видатковій накладній №РН-0000001 від 31.08.2009р. + 30500,00грн. борг по видатковій накладній №РН-0000052 від 16.11.2009р. + 52600,00грн. борг по видатковій накладній №РН-0000005 від 26.01.2010р.) виник у відповідача з моменту укладення правочину №1/05, тобто з 01.05.2010р., а обов'язок відповідача по сплаті 45000,00грн. (видаткова накладна №РН-0000056 від 28.04.2010р.) виник у відповідача 07.05.2010р., оскільки як було встановлено судом, товар по видатковій накладній №РН-0000056 від 28.04.2010р. на суму 45000,00грн., мав бути оплачений у строк до 07.05.2010р.
Як зазначалося вище, відповідач на виконання умов правочину №1/05 від 01.05.2010р. перерахував відповідачу 45000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №114 від 14.06.2010р. на суму 25000,00грн. (а.с. 106) та банківською випискою за 24.06.2010р. на суму 20000,00грн. (а.с. 68).
Згідно з заявою про уточнення позовних вимог від 14.09.2010р., яка прийнята до розгляду судом, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 143100,00грн. (а.с. 42, 138). При цьому, із доданого до заяви про уточнення позовних вимог розрахунку (а.с. 44-45) вбачається, що позивачем враховано здійснену 24.06.2010р. відповідачем проплату на суму 20000,00грн. (163100,00грн. -20000,00грн. =143100,00грн.).
Разом з цим, звертаючись із заявою про уточнення позовних вимог від 14.09.2010р. позивачем не враховано проведену 14.06.2010р. відповідачем оплату на суму 25000,00грн. про факт сплати якої свідчить платіжне доручення №114 від 14.06.2010р. (а.с. 106), призначення платежу: згідно договору №1/05 від 01.05.2010р.
Таким чином, станом на час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем на суму 118100,00грн.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач, на час розгляду справи, не підтвердив доказами факт виконання ним у встановлений строк та в повному обсязі зобов'язання по сплаті позивачу заборгованості в сумі 118100,00грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 118100,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25000,00грн. суд відмовляє, оскільки як було встановлено раніше факт сплати відповідачу зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням №114 від 14.06.2010р. (при уточненні позовних вимог зазначена проплата позивачем врахована не була). Зазначені кошти були сплачені відповідачем до звернення позивача з позовом до господарського суду. Згідно із штампом вхідної кореспонденції господарського суду Житомирської області за вих.1649 позовна заява надійшла 16.08.2010р.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 43775,40грн., штрафу в сумі 32360,00грн., інфляційних в сумі 14402,52грн., 3% річних в сумі 4288,71грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 513, 520, 521, 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33,34, 44, 49, п. 4 ст. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Агро" (13400, Житомирська область м.Андрушівка, вул. Зозулінського, 30/2, ідентифікаційний код 32784424)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ВЕТКО" (01015, м.Київ вул. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 36589522)
- 118 100,00грн. основного боргу,
- 1 181,00грн. втрат по сплаті державного мита,
- 117,14грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Провадження у справі в частині стягнення 43 775,40грн. пені, 32 360,00грн. штрафу, 14402,52грн. - 3% річних, 4288,71грн. інфляційних припинити.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано: "19" жовтня 2010 року.
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - третій особі