Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "13" жовтня 2010 р. Справа № 19/37-Б
За заявою Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі
Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції (м.Овруч)
До боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГарантОвручоптпостачання", (м.Овруч)
про визнання банкрутом
Суддя Макаревич В.А.
В засіданні суду прийняли участь:
- від ініціюючого кредитора: Гриб В.П., дор. № 1/46/10/10-007 від 11.01.2010р.
- від боржника: не з'явився
- прокурор: не з'явився
У судовому засіданні 07.10.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.10.2010р.
Овруцький міжрайонний прокурор в інтересах Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції ( м. Овруч, Житомирської області) звернувся до господарського суду Житомирської області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ГарантОвручоптпостачання" ( м. Овруч) за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон). Заява мотивована, зокрема, тим, що боржник має заборгованість по податках та платежах до бюджету в розмірі 8714,47 грн., з них безспірні вимоги становлять 649,52 грн., а відсутність майна боржника та наявність відомостей про відсутність боржника за його місцезнаходженням свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, що відповідає вимогам ст. 52 Закону про банкрутство.
Ухвалою суду від 28.07.2010р. порушено провадження у справі № 19/37-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ГарантОвручоптпостачання" ( м. Овруч) за правилами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою суду від 11.08.2010р. розгляд справи було відкладено та було зобов'язано заявника надати довідку про наявність заборгованості боржника на час розгляду справи та її розмір; детально обґрунтувати та розділити основний борг та штрафні санкції.
Представник ініціюючого кредитора у судовому засіданні 07.10.2010р. заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою з'ясування належності безспірної суми боргу до штрафних санкцій.
У судовому засіданні 13.10.2010р. представник ініціюючого кредитора підтвердив, що згідно заяви про порушення справи про банкрутство заявлені безспірні вимоги у розмірі 649,52 грн. складаються виключно із штрафних санкцій і не відносяться до вичерпного переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), встановленого ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування". Надав суду заяву № 8357/10/10-007 від 06.10.2010 про визнання поточної кредиторської заборгованості на суму 4382 грн.
Боржник письмового відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надав, уповноваженого представника у засідання суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно із абз. 3 ст. 1 Закону, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) .
Отже, за приписами Закону, боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною першою статті 2 Закону України "Про систему оподаткування", в редакції Закону України від 18.02.97 N 77/97-ВР, визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Цей Закон N 77/97-ВР, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, а всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. У силу ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
П.1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що штрафна санкція ( штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання ( без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування.
Положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначають, що пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
Виходячи з аналізу наведених норм, чинне законодавство не відносить суми пені та штрафу (штрафні санкції), що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказане також узгоджується із приписами абз. 7 ст. 1 Закону , згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника , тобто цивільно-правових зобов'язань боржника, не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Отже, вказаною нормою визначено порядок сплати (стягнення) штрафних санкцій, а не склад податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, цим положенням Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та штрафні санкції не прирівнюються до податку і збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193 у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо. Проте, кредитори з такими вимогами, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону (у даному випадку ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство) вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Таким чином, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїх постановах від 13.08.08 у справі № 04-05/42-3-8б, від 18.11.08 у справі № 04-05/27-42-8б, від 07.10.09 у справі №04-05/27-25-8б.
Також, вищезазначене передбачено постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 " Про судову практику в справах про банкрутство".
При цьому, суд враховує те, що положення ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, не встановлюють будь-яких виключень з вищевказаного загального правила.
Як вбачається з матеріалів справи, безспірні вимоги ініціюючого кредитора на суму 649,52 грн. складаються виключено з штрафних санкцій, що підтверджується поясненнями ініціюючого кредитора у судовому засіданні та матеріалами справи, зокрема: позовною заявою № 5988/10/10-007 від 23.07.2008р. ( а.с. 14), постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2008р. ( а.с. 16) та обгрунтованим розрахунком суми безспірних вимог податкової заборгованості ( а.с. 115).
Отже, під час розгляду справи, судом встановлено, що безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника складаються виключно з штрафних санкцій, а тому вказана заборгованість не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку ст. 52 Закону перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури .
Відповідно до приписів ст. 5 Закону і ст. 4-1 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 2, 13, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. ст.33, 41, 68, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі № 19/37-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ГарантОвручоптпостачання" ( м. Овруч).
2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3. Скасувати заходи забезпечення грошових вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду від 28.07.2010р. щодо:
а) заборони посадовим особам боржника та власникам його майна, а також податковій інспекції за місцезнаходженням боржника вчиняти будь - які дії, спрямовані на відчудження належного підприємству майна, в тому числі і того, що знаходиться у податковій заставі, реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи бржника;
б) звільнення майнових активів Товариства з обмеженою відповідальністю " ГарантОвручоптпостачання" ( м. Овруч) з податкової застави.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.
Суддя Макаревич В.А.
1 - у справу
2 - ініціюючому кредитору
3 - боржнику
4- ВДВС Овруцького РУЮ
5- держ. реєстр. Овруцької РДА ( рек. з пов. про вруч.)
6 - сектору з питань банкр. у Житомир. обл. Держ. деп. з питань банкр. ( рек.)
7,8 - прокурору ( рек.)
9 - Овруц. район. суду Житомир. обл.