Рішення від 11.10.2010 по справі 19/1015

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2010 р.Справа № 19/1015

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Макаревича В.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Жаронкіна Л.І.,. № 392 від 25.06.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Компанія "Велес" (смт. Любар Житомирська область)

про стягнення 932,47 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 932,47 грн., з яких: 847,70 грн. основного боргу, 84,77 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Ухвала господарського суду, що була направлена відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (13100, Житомирська область, смт. Любар, вул. Леніна, 17), повернулася до суду з відміткою поштового зв'язку " за зазначеною адресою не проживає". Інші адреси господарському суду позивачем не повідомлялись.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач станом на 07.09.2010р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за адресою: 13100, Житомирська область, Любарський район, смт. Любар, вул. Леніна, буд.17 (а.с. 43-44).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Віна Лівадії" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія " Велес" - покупець (відповідач у справі) був укладений договір поставки товару №ВЛ № 511/Ж, згідно якого протягом дії цього договору постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму .

Предметом поставки є наступний товар: алкогольні вироби в асортименті виробництва ТОВ " Віна лівадії".

Даний договір є договором про довгострокове співробітництво.

Постачальник поставляє товар партіями згідно заявок покупця в асортименті та за цінами, що діють на момент поставки товару, які узгоджені сторонами та вказані у рахунках - фактурах, що фіксуються у накладних, які засвідчують передачу - приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 4433,35 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0004076 від 11.06.2009р., № РН-0004077 від 11.06.2009р., №РН-0004078 від 11.06.2009р., № РН-0004668 від 25.06.2009р., №РН-0004669 від 25.06.2009р., №РН-00046670 від 25.06.2009р., № РН-0004940 від 02.07.2009р., № РН-005840 від 24.07.2009р., № РН-005839 від 24.07.2009р., № РН-005835 від 24.07.2009р., № РН-006177 від 30.07.2009р. (а.с. 14-24).

Видаткову накладну № РН-006179 від 30.07.2009р. суд не приймає як належний доказ в підтвердження поставки товару на суму 186,84 грн. відповідачу, оскільки з даної накладної не вбачається, що товар отримала уповноважена особа відповідача, прізвище, ім'я-по батькові та підпис якої затверджено відповідачем у довіреності № 511 від 10.06.2009р. ( а.с. 10). Крім того, на видатковій накладній № РН-006179 від 30.07.2009р. відсутня печатка відповідача, яка повинна засвідчити підпис уповноваженої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Факт отримання відповідачем товару згідно вищезазначеної видаткової накладної не доведений позивачем належними та допустимими доказами, а тому суд відмовляє у позові в частині стягнення 186,84 грн. основного боргу.

Частиною 1 статті 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Правові наслідки порушення продавцем умов договору щодо асортименту товару передбачені ст. 672 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, в цих нормах законодавець закріпив способи захисту права покупця на отримання товару належного асортименту.

Проте, судом не встановлено, що відповідач (покупець) висував позивачу (продавцю) претензії щодо асортименту товару, зокрема, відмовлявся від його прийняття та оплати.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів про поставку за видатковими накладними товару іншого, ніж передбачено договором.

Ч. 4 ст. 672 ЦК України передбачає, що товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, товар приймався представниками відповідача по видаткових накладних на підставі договору ВЛ № 511/Ж від 10.06.2009р.

Доказів звернення до позивача з претензіями стосовно асортименту поставленої продукції відповідачем не було надано суду.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, а саме: договір, видаткові накладні, довіреність, які долучені до матеріалів справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що поставка товару ( алкогольні вироби) здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору ВЛ № 511/Ж від 10.06.2009р. ( Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 23.02.2010р. по справі № 8/369).

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець зобов'язується оплатити поставлений товар по ціні, що визначена в товарно - транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника або іншим не забороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково на суму 3772,49 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами та платіжними дорученнями, в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 660,86 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 660,86 грн. основного боргу.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 5.2 договору просить стягнути з відповідача 84,77 грн. штрафу.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Перевіривши нарахування суми штрафу, суд вважає за необхідне перерахувати його розмір, виходячи з суми боргу - 660,86 грн.

Тому сума штрафу, яку необхідно стягнути з відповідача буде становити 66,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 726,95 грн., з яких: 660,86 грн. основний борг та 66,09 грн. штраф. В частині стягнення 186,84 грн. основного боргу та 18,68 грн. штрафу необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія " Велес", 13100, Житомирська область, смт. Любар, вул. Леніна, 17, ідентифікаційний код 31884855 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Віна Лівадії", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 6, ідентифікаційний код 323620601127:

- 660,86 грн. боргу;

- 66,09 грн. штрафу;

- 102 грн. державного мита;

- 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 186,84 грн. основного боргу та 18,68 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяМакаревич В.А.

Повне рішення складено: 14.10.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу ( рек. з повідом. про вруч.)

Попередній документ
11795552
Наступний документ
11795554
Інформація про рішення:
№ рішення: 11795553
№ справи: 19/1015
Дата рішення: 11.10.2010
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію