1Справа № 335/767/24 2/335/1051/2024
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в обгрунтування якого зазначила, що від шлюбу з відповідачем сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачем та повністю перебуває на її утриманні.
У зв'язку із зазначеним позивач просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 24.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивач у судове засідання не з'явилася, суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив не подавав.
У зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області від 23.10.2008 року, актовий запис № 564 (а.с. 6).
Неповнолітня дитина проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2304-7501270305, №2304-7501270306 від 05.09.2022 року (а.с. 3, 5).
На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених позові, про те, що позивач потребує матеріальної допомоги, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За результатами розгляду справи та дослідження наданих доказів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 та, відповідно до закону несе обов'язок матеріального забезпечення дитини. Суд вважає розмір аліментів, який просить стягнути позивач, цілком виправданий та необхідний для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В силу ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або визначаються судом.
Згідно роз'яснень у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.
Як встановлено судом, відповідач є особою працездатного віку, даних щодо наявності на утриманні у відповідача інших непрацездатних осіб чи неповнолітніх дітей, осіб-інвалідів суду не надано, а тому, на думку суду, він має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з інтересів дитини та її потреб на достатній рівень життя та розвитку, та, з урахуванням всіх обставин справи та вимог ст.ст. 182, 183 СК України, враховуючи, що дитина перебуває на утриманні матері, а відповідачем не надано доказів суду про надання матеріальної допомоги на її утримання у добровільному порядку, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з дня подачі позову до суду, тобто з 22.01.2024 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 18, 141, 247, 258, 264, 265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Суддя В.В. Калюжна