1Справа № 335/12170/23 2/335/716/2024
29 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в обґрунтування позову зазначивши наступне.
Позивач у період з 01.10.2017 року по 31.10.2023 року надав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка у свою чергу належним чином не здійснювала оплату за отримані послуги, у зв'язку з чим, виникла заборгованість на загальну суму 34 677,67 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 гривень.
Ухвалою судді від 13.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, у позові просила розглянути справу у її відсутність, зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив не подавала.
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачу у справі ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 355951723 від 27.11.2023 року (а.с. 9 зв.б.).
Згідно з довідкою Концерну «Міські теплові мережі» за період з 01.10.2017 року по 31.10.2023 року відповідач має заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , загальним розміром 34 677,67 гривень (а.с. 9). Розмір заборгованості підтверджується наданим Позивачем розрахунком (а.с. 10 зв.б.-12).
Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.
Надані позивачем докази про наявність заборгованості по отриманим відповідачем послугам у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 12 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до ч. 4. ст. 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Так, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 року, дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування.
Таким чином, відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить на споживачеві і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення зі споживача на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, надання яких підтверджено належними доказами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості у розмірі 34 677,67 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 147,20 гривень, які підтверджені платіжною інструкцією № 5988 від 28.11.2023 року (а.с. 14).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, ЄДРПОУ 32121458) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2017 року по 31.10.2023 року, у розмірі 34 677 гривень 67 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147 гривень 20 копійок, а всього 36 824 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 87 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.В. Калюжна