Дата документу 27.03.2024
Справа № 334/6066/21
Провадження № 2/334/260/24
27 березня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,
за участю секретаря - Прийменко А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості з централізованого опалення та постачання гарячої води,
16 серпня 2021 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 60773,94 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Концерн «Міські теплові мережі» у період з 01.04.2014 року по 31.07.2021 року надав послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 60773,94 гривень.
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідачів являється виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії призначеної для централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води), що постачається до житлового приміщення шляхом транспортування через магістральні теплові мережі та внутрішньо домові .розподільчі системи.
Споживачами за вказаний період не здійснено оплату за надані послуги. Станом на день подачі позову до суду сума заборгованості за вказаний період складає 60773,94 гривень.
Система опалення помешкання відповідачів є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Послуга з централізованого опалення надавалась відповідачу в межах опалювального сезону, а послуга з постачання гарячої води (підігріву питної води) постійно.
Таким чином, оскільки відповідачі не здійснювали у належному обсязі оплату за використані послуги, утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 60773,94 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/6066/21 від 28 вересня 2021 року задоволені позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період 01 квітня 2014 по 31 липня 2021 у розмірі 60773,94 гривні.
Ухвалою №334/6066/21 від 25.09.2023 за заявою представника заявника ОСОБА_4 - адвоката Левицької Юлії Василівни про перегляд заочного рішення № 334/6066/21 від 28 вересня 2021 скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/6066/21 від 28 вересня 2021 року. Справу призначити до розгляду в спрощеному порядку з повідомленням сторін
26.03.2024 представником позивача - ОСОБА_5 подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник зазначає, що Концерном «Міські теплові мережі» було здійснено перерахунок суми позову, щодо заборгованості за гаряче водопостачання у розмірі 20338,54 гривень, а тому вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з урахуванням перерахунку суми.
З урахуванням перерахунку заборгованості та зменшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь концерну «Міські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання наданих за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.04.2014 по 31.07.2021 у розмірі 40435,40 гривень та судові витрати.
Представник позивача при звернення до суду в позовній заяві просив розглянути справи в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін з винесенням заочного рішення, якщо будь ким із сторін не поданого іншого клопотання.
Відповідач та її представник - адвокат Левицька Ю.В. в судове засідання не з'явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника. Також, представником відповідача у цій справі подано заяву про застосування строку позовної давності за період з квітня 2014 по квітень 2017.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником 33/50 частин квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.08.2021 №269656440. За вказаною квартирою закріплено три особових рахунки, в тому числі за ОСОБА_1 закріплений особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування споживачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надавалися Концерном «Міські теплові мережі» за період з 01.04.2014 року по 31.07.2021 на загальну суму 40435,40 гривень. Факт наявності заборгованості підтверджується довідкою позивача.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», у м. Запоріжжі з 01.04.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Статутом Концерну «МТМ» зазначено, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IVвідносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі - Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;
Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII, позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 № 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
А згідно з ч. 1ст. 9 Закону № 2189-VIIIспоживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення, на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.
Свої зобов'язання щодо надання комунальних послуг з централізованого опалення виконує в повному обсязі, що не було спростовано відповідачем.
Відповідач у свою чергу порушила свої зобов'язання та своєчасно не вносила оплату за спожиті комунальні послуги у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Вирішуючи питання про можливість застосування при визначенні розміру заборгованості наслідків пропуску позивачем строку позовної давності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно із приписами ст.ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» стосуються заборгованості, що утворилася у період з 01.04.2014 по 31.07.2021. Водночас, із вказаними вимогами Концерн «МТМ» звернувся до суду 16.08.2021.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України "'«Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання. В подальшому Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 р., постановою від 09.12.2020 №1236 продовжено дію до 30.04.2023 року. Постановою від 27.04.2023 №383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.
При цьому, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувались позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісяця платежу.
30.03.2020 Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.
Зокрема, пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було визначено, що під час дії карантину, строки, встановлені низкою статей цього Кодексу (зокрема, позовна давність), продовжуються на строк дії карантину.
За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.
З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02.04.2020, не є продовженими.
При застосуванні приписів пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України суд враховує також, що такий строк слід застосовувати відносно кожного щомісячного платежу.
Суд враховує ті обставини, що оплата комунальних послуг має здійснюватись споживачами цих послуг до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому цю послугу спожито.
Встановлено, що платежі ОСОБА_1 за надані послуги позивачем у спірний період не здійснювалися.
З цього вбачається, що позовна давність по заборгованості за 01.04.2014 по березень 2017 спливла до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється. А тому у стягненні заборгованості, яка виникла з квітня 2014 до березня 2017, слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Разом з тим, сплив строку позовної давності щодо решти періоду заборгованості, починаючи з 01.03.2017 по 31.07.2021 припадає на час дії карантину, який не закінчився у день подання позову 16.08.2021, тому на цю заборгованість поширюються приписи ст. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» до ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину. А тому ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином в межах строку позовної давності з урахуванням приписів пункту 12 «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК України вкладається період щомісячних платежів з 01.03.2017 по 31.07.2021 включено, а борг у цьому періоді згідно розрахунку становить 24150,02 гривень, який підлягає стягненню з відповідача, а тому позов суд задовольняє частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 1355,64 гривень.
Керуючись статтями: 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, -
позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 24150 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1355,64 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 27 березня 2024.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, вулиця Героїв полку «Азов», буд. 137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Ісаков Д.О.