Дата документу 20.03.2024
Справа № 334/9838/23
Провадження № 2/334/1250/24
20 березня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Добрєва М.В., при секретарі Зайцевій С.Г., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,-
Позивач 27.10.2023 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, просив стягнути з відповідача заборгованість за надані комунальні послуги, та в обґрунтування заявлених вимог зазначав наступне.
Концерн «Міські теплові мережі» у період з 24.07.2018 по 30.09.2023 року Концерн «МТМ» надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на загальну суму 34 886,75 грн. Споживачем вказаних послуг є відповідач, який не здійснює оплату за надані послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість залишається не погашеною.
Відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за вказаний період, а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі та призначена до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням від 08.01.2024 року позовні вимоги були задоволені, стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 34 886,75 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 22.02.2024 року заочне рішення від 08.01.2024 року було скасовано за заявою ОСОБА_1 та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
05.03.2024 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за період з 24.07.2018 року по 30.09.2023 року у розмірі 26 210,54 грн., та понесені судові витрати у розмірі 2 147,20 грн.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника, де зазначила, що проти позову заперечує, просить застосувати строки позовної давності.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Статтею 64 ЖК України визначено, що члени сім'ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з договору найму житлового приміщення.
За правилами ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Споживач згідно ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За нормами ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Судом встановлено та підтверджується письмовими доказами по справі наступне.
Концерн «Міські теплові мережі» у період з 24.07.2018 по 30.09.2023 року надав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на загальну суму 34 886,75 грн. Позивачем з 24.07.2018 ро 30.09.2023 року було здійснено перерахунок суми позову та зменшено розмір заборгованості, а отже, сума заборгованості за вказаний період складає 26 210, 54 грн. та залишається непогашеною, що підтверджується відповідним розрахунком.
Щодо заяви представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності та застосування наслідків такого пропуску, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).
Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Частиною 1ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
При цьому, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснювала наступні платежі: січень 2019 року - 726,23 грн., лютий 2019 року - 1745,47 грн., березень 2019 року - 1408,77 грн., квітень 2019 року - 1314,70 грн., травень 2019 року 941,58 грн., червень 2018 року - 851,00 грн., квітень 2020 року - 1097,80 грн., червень 2020 року - 439,30 грн., листопад 2020 року - 851,00 грн., грудень 2020 року - 1293,70 грн., січень 2021 року - 1293,70 грн., лютий 2021 року - 1305,20 грн., квітень 2021 року - 523,20 грн., травень 2021 року -213,10 грн., червень 2021 року - 330,20 грн., що свідчить про переривання перебігу позовної давності, а тому доводи представника відповідача щодо звернення позивача до суду за межами строку позовної давності не заслуговують на увагу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, при задоволені позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України,
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Концерну «Міські теплові мережі» (Установа банку: Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок НОМЕР_2 ) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 24.07.2018 по 30.09.2023 в розмірі 26 210,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в розмірі 2 147 гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Добрєв М. В.