25 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/30397/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №160/30397/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісзбут" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №160/30397/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2024 року скаржник отримав 05.02.2024 року (враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, оскільки копію ухвали доставлено в електронний кабінет скаржника після 02.02.2024 року 17:00 год.), що підтверджується довідкою про доставлення до електронного кабінету скаржника в системі "Електронний суд" копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 30.01.2024 року.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши вказані клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.
При цьому, враховуючи майновий стан скаржника, суд може також і продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом з тим, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Однак, скаржник посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору не надав виписки по рахунках, зокрема, з якого сплачується судовий збір за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до дати звернення із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків, що виключає можливість суд встановити наявність у скаржника можливості сплатити судовий збір і, відповідно, наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків.
Окрім того, посилання скаржника на введення воєнного стану не може бути безумовною підставою продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки у період дії воєнного стану Головне управління ДПС у Дніпропетровській області своєї діяльності не припиняло.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість сплати судового збору у зв'язку із введенням воєнного стану, скаржником не було надано.
Також, безпідставними є посилання скаржника на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вони стосуються суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У зв'язку з чим клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 30 січня 2024 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №160/30397/23 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 25 березня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов