20 березня 2024 р.Справа № 520/10491/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, по справі № 520/10491/23
за позовом ОСОБА_1
до Харківської обласної ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної ради щодо невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців;
- зобов'язати Харківську обласну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у сумі 336 743, 82 грн.;
- зобов'язати Харківську обласну раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше 6 місяців, у сумі 22 225, 09 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне дослідження доказів та вивчення фактичних обставин справи, що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/10491/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність в частині дотримання ч. 2 ст. 33 Закону України № 93 ІV «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки останній в порушення наведених приписів, за наявності підстав для виплати позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, не лише не здійснив такої виплати, але навіть не розглянув належним чином та у розумні строки заяву позивача щодо такої виплати. На підтвердження своєї позиції посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13 «Щодо виплати середньої заробітної плати у разі дострокового припинення повноважень» про те, що дострокове звільнення з виборної посади також слід розглядати як закінчення повноважень, що дає працівникові право на вищевказані гарантії. Також вказує, що жодного іншого варіанту поновлення порушеного права Позивача, ніж визнання такої бездіяльності Відповідача протиправною та зобов'язання його нарахувати та виплатити належну Позивачу середню заробітну плату, а також компенсацію втрати частини доходів, в даному випадку не існує, оскільки в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів, що ним вживалися належні та остатні заходи з метою прийняття та виконання рішення про виплату Позивачу середньої заробітної плати.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування заперечень зазначає, що повноваження позивача, як голови Харківської обласної ради були «достроково припинені», а не «закінчилися», отже правові підставі для застосування гарантій депутата місцевої ради, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону № 93 ІV відсутні. Також вказує, що зміст листа Міністерства соціальної політики України від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13 не може братися до уваги, оскільки він суперечить положенням ст. 33 Закону № 93-ІV, який має вище юридичну силу, та безпідставно урівнює правове становище «колишнього депутата» і «діючого депутата, якого достроково звільнено з виборної посади».
У відповіді на відзив позивач зазначає, що лист Міністерства соціальної політики України від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13 жодним чином не суперечить положенням ст. 33 Закону № 93-ІV, а навпаки уточнює та конкретизує закріплену ним норму. Крім того вказує, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувався той факт, що позивач має право на виплату середньої заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 17.04.2020 обіймав посаду голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області, з якої 18.12.2020 був звільнений із займаної посади на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переходом на виборну посаду.
У подальшому, з 21.12.2020 позивача обрано головою обласної ради та з 19.08.2021 звільнено з посади голови Харківської обласної ради VIII скликання у зв'язку із достроковим припиненням повноважень на підставі ч. 5 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» без припинення повноважень депутата.
Оскільки позивачу не була надана попередня робота, з якої він був звільнений у зв'язку з переходом на виборну посаду, а саме: посада голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області, що підтверджено листом Харківської обласної державної адміністрації від 30.12.2021 № Т-7643/08-09, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді в Харківській обласній раді, яка зареєстрована уповноваженими особами відповідача 12.01.2022 № 236/01-29.
Листом обласної ради (вих. № 01-29/367) від 10.02.2022 за підписом голови Харківської обласної ради - Тетяни Єгорової-Луценко позивача повідомлено, що питання про проведення виплати середнього заробітку винесено на відповідну сесію обласної ради.
Відповідно до розпорядження голови обласної ради від 07.02.2022 № 19 «Про скликання X сесії обласної ради VIII скликання» було заплановано провести пленарне засідання X сесії обласної ради 24.02.2022 о 10:00 та розглянути перелік питань, зокрема і питання, яке стосується інтересів позивача.
Проте, через повномасштабне російське вторгнення на територію України 24.02.2022, зазначене пленарне засідання сесії обласної ради не відбулося. Ракетні удари, які були завдані по Будинку рад ( АДРЕСА_1 ), призвели до значних пошкоджень/втрат/знищення документів, відомостей і обладнання, що застосовувалося для обслуговування та наповнення офіційного вебсайту Харківської обласної ради, та іншої важливої інформації.
Повторно 09 та 10 травня 2023 року постійними комісіями обласної ради з питань антикорупційної та регуляторної політики, законності, боротьби зі злочинністю, регламенту та місцевого самоврядування та з питань бюджету було розглянуто проект рішення обласної ради «Про виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 » та рекомендовано винесення цього питання на пленарне засідання чергової сесії обласної ради та визначення щодо нього шляхом голосування в сесійній залі.
Відповідно до розпорядження голови обласної ради «Про скликання чергової XVI сесії обласної ради VIII скликання» від 28.04.2023 № 36 було заплановано проведення пленарного засідання чергової сесії 12.05.2023.
На пленарному засіданні чергової сесії, яке відбулося 12.05.2023 питання щодо виплати середньої заробітної плати позивачу, депутатами обласної ради не підтримано.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що підставою для застосування гарантій передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є виключно закінчення повноважень депутата місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, натомість повноваження позивача, як голови Харківської обласної ради були достроково припинені, а не закінчені.
Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування наведені в Законі України від 07.06.2001 № 2493 II «Про службу в органах місцевого самоврядування» (надалі - Закон № 2493 II).
Статтею 1 цього Закону визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно зі ст. 3 Закону № 2493 II посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон № 280/97 ВР).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п'ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови (ч. 2 ст. 55 Закону № 280/97-ВР).
Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)) (ч. 3 ст. 55 Закону № 280/97-ВР).
У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради (ч. 4 ст. 55 Закону № 280/97-ВР).
Згідно ч. 5 ст. 55 Закону № 280/97-ВР повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради. Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, гарантії депутатської діяльності визначено в Законі України від 11.07.2002 № 93-ІV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-ІV).
За правилом ч. 2 ст. 6 Закону№ 93-ІV депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 33 Закону№ 93-ІV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді (ч. 2 ст. 33 Закону№ 93-ІV).
З системного аналізу вищевикладених положень чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 55 Закону № 280/97-ВР, вбачається, що голова ради може бути звільнений з посади у двох випадках: 1) з дня припинення ним депутатських повноважень або 2) з дня припинення ним повноважень голови.
Викладене за своїм змістом не є тотожним. Так, випадки припинення повноважень депутата місцевої ради встановлені у статтях 4, 5 Закону № 93-ІV, а випадки припинення повноважень голови ради (без припинення повноважень депутата) передбачені статтею 55 Закону № 280/97-ВР.
При цьому у відповідності до приписів ч. 1 ст. 49 Закону № 280/97-ВР повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом. Рада невідкладно інформує відповідну територіальну виборчу комісію про дострокове припинення повноважень депутата ради.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону№ 93-ІV повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Випадки дострокового припинення повноважень депутата передбачено приписами ст. 5 Закону№ 93-ІV.
Отже, з системного аналізу вказаних норм випливає, що повноваження депутата місцевої ради можуть бути закінчені в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання або припинені достроково у випадках передбачених законом, в той же час повноваження голови ради припиняються у певних випадках встановлених законом.
При цьому приписи абз.1 ч. 2 ст. 33 Закону № 93-ІV встановлюють гарантії працевлаштування саме депутату місцевої ради після закінчення його повноважень, що відбувається в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання.
В свою сергу, встановлені ч. 2 ст. 33 Закону № 93-ІV гарантії щодо збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, для депутата місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, передбачені саме для колишнього депутата місцевої ради, що прямо випливає з абз. 2 ч. 2ст. 33 Закону № 93-ІV.
Так, з аналізу вказаної норми вбачається, що у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.
Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції, що за змістом ч. 2 ст. 33 Закону № 93-ІV підставою для забезпечення гарантованого права особи на надання попередньої роботи (посади), а у разі їх відсутності збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, є закінчення повноважень депутата місцевої ради, який працював у раді на постійній основі.
З матеріалів справи вбачається, що з 19.08.2021 позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із поданням головою Харківської обласної ради ОСОБА_1 заяви про дострокове припинення повноважень голови Харківської обласної ради без припинення його повноважень, як депутата ради у відповідності до ч. 5 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Тобто, повноваження позивача, як голови Харківської обласної ради були достроково припинені, а не - закінчилися, при цьому повноваження позивача як депутата ради не були закінчені або припинені, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підставі для застосування гарантій депутата місцевої ради, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону України № 93-ІV «Про статус депутатів місцевих рад» відсутні.
В частині доводів апеляційної скарги про те, що відповідачем раніше не заперечувалося право позивача на отримання компенсації згідно ч. 2 ст. 33 Закону № 93-ІV, більш того останнім було підготовлено проект рішення «Про виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 , то колегія суддів зауважує, що зважаючи на те, що відповідний проект рішення відповідачем не був ані прийнятий, ані реалізований, жодних коштів позивачу не нараховувалося і не виплачувалося, вказане не може свідчити про порушення відповідачем власних повноважень та процедур, а також не може бути доказом поширення на позивача гарантій, що є предметом спору у даній справі.
Схожа позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.12.2020 по справі № 275/318/16-а.
Щодо посилань апелянта на лист Міністерства соціальної політики України від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13 «Щодо виплати середньої заробітної плати у разі дострокового припинення повноважень», то колегія суддів зауважує, що такий за своєю природою не є нормативно-правовим актом, не встановлює жодних правових норм і не може вважатися «уточненням» правової норми ч. 2 ст. 33 Закону № 93-ІV, як про це стверджує апелянт.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги висновків колегії суду не спростовують.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/10491/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 27.03.2024 року