27 березня 2024 р. Справа № 520/6439/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/6439/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за несення нею служби у нічний час за період з 01.06.2018 по 31.12.2022 відповідно до відпрацьованого нею нічного часу - залишити без розгляду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за несення нею служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відповідно до відпрацьованого нею нічного часу.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/6439/23 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 520/6439/23- задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд.3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2024 у справі № 520/6439/23 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення від 29.11.2023 задоволено частково, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі № 520/6439/23 - змінено.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри “у розмірі 10 000,00 грн.” замінити словами та цифрами “у розмірі 5 000,00 гривень (п'ять тисяч) грн. 00 коп.”.
В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
10.03.2024 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з проханням стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн. Зауважив, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем було повідомлено суд про те, що орієнтовний розмір судових витрат позивача з оплати професійної правничої допомоги по даній справі у суді апеляційної інстанції складає 10000,00 грн. Відтак, враховуючи, що акт виконаних робіт по Договору № 07/02-2023 від 16.02.2023 підписується сторонами після ухвалення рішення по справі, суд був позбавлений можливості вирішити питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Повідомив, що 16.02.2023 між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладено договір № 07/02-2023 та Додаткову угоду № 1 від 16.02.2023, відповідно до яких сторони узгодили умови надання правової допомоги у даній справі. Зауважив, що сума гонорару за змістом наведених документів є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь клієнта, а тому ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.
Пославшись на сталу практику суду касаційної інстанції вказав, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідач, у надісланих до суду апеляційної інстанції запереченнях на клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення, просило відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Вказує, що об'єм виконаної роботи та час витрачений Адвокатським бюро в апеляційній інстанції в порівнянні з першою інстанцією менший в рази, однак сума гонорару залишається незмінною. Отже, вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000, 00 гривень вочевидь є необґрунтованими, надмірно завищеними та непропорційними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції позивачем надано до матеріалів справи: ордер на надання правової допомоги серія АХ № 1118672, договір про надання правової допомоги № 07/02-2023 від 16.02.2023, додаткова угода № 1 від 16.02.2023 до Договору № 07/02-2023 від 16.02.2023, Акт виконаних робіт № 2 від 11.03.2024 до Договору № 07/02-2023 від 16.02.2023.
Так, відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 07/02-2023 від 16.02.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 , клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов'язаних із розглядом справ та проваджень за участю клієнта, в яких він бере участь, як учасник справи, свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, а також у справах, пов'язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або потерпілого.
Сторони узгодили, що за виконання доручень згідно даного договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар. Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного договору. Після кожного етапу надання правової допомоги клієнту сторони підписують відповідний акт приймання-передачі, в якому визначають надану на підставі даного Договору правничу допомогу в межах такого етапу (п. 6.1-6.3 Договору).
16.02.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 1, згідно з якою відповідно до Договору №07/02-2023 і від 16.02.2023 Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу в межах адміністративної справи про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 16.02.2023 визначено, що відповідно до п. 6.2. Договору 07/02-2023 і від 16.02.2023 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п.1 даної додаткової угоди, у суді апеляційної інстанції становить 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.
Згідно з Актом виконаних робіт № 2 від 11.03.2024 до Договору №07/02-2023 від 16.03.2023 Адвокатське бюро надало правову допомогу клієнту у Другому апеляційному адміністративному суді при розгляді справи № 520/6439/23, а саме:
-вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву на апеляційну скаргу від 26.01.2024 витрачено 3 години.
Пунктом 3 вказаного акту визначено, що згідно із п. 3 Додаткової угоди № 1 від 16.02.2023 до Договору № 07/02-2023 від 16.02.2023 гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги Клієнту у суді першої інстанції становить 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) гривень, які мають бути сплачені Клієнтом у строк до 08 квітня 2024 року.
Таким чином, з наведеного слідує, що представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, наданих під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Так, в поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення представник відповідача, з посиланням на практику Верховного Суду, категорично заперечував проти її задоволення.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.
Щодо наявності підстав для відшкодування витрат в частині надання послуг з вивчення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що така послуга є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу, до якого входить вивчення апеляційної скарги, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.
З приводу заявлених до відшкодування представником позивача витрат на правничу допомогу за надання послуг з підготовки відзиву на апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, на які представником позивача витрачено 3 години, колегія суддів, враховуючи не значний обсяг вказаного документу, його зміст, складність справи, обсяг інформації, яку необхідно було опрацювати представнику позивача для підготовки до складання вказаного документу, вважає, що заява представника позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідачем у надісланих до суду запереченнях не вказано яка сума правової допомоги у суді апеляційної інстанції на думку останнього є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті про надання правової допомоги, умови такого договору в частині визначення гонорару адвоката у фіксованому розмірі, заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, та стягнення на користь позивача суми таких витрат в розмірі 2000 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ст. ст. 243, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд.3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2000,00 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Чалий І.С.