27 березня 2024 р. Справа № 440/15629/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/15629/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 28.09.2023 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16193536;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 28.09.2023 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16193536;
- зобов'язати Національну поліцію України, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції інваліда війни реєстраційний № ФИ-16193536 від 28.09.2023, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2023 позивач через Урядовий контактний центр направив звернення до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що зареєстроване за № ФИ-16193536, у якому позивач просив провести службові розслідування по факту уникнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 з наданням позивачу копій матеріалів перевірок на поштову скриньку та вимагав ініціювати подання апеляції Прокуратурою до Полтавського Апеляційного суду на незаконний вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20. Звернення від 28.09.2023 за №ФИ-16193536 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області не було направлено за належністю для вирішення питання по суті, також факти викладені у зверненні позивача взагалі проігноровані та залишилися поза увагою. Позивач вважає, що у порушення вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" щодо викладеного у його зверненні жодного належного заходу реагування не вжито відповідачем.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненаправлення звернення ОСОБА_1 від 28.09.2023 № ФИ-1693536 за належністю у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що судом першої інстанції не було взято до уваги вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ряд інших обставин, які мають суттєве значення для ОСОБА_1 , як Апелянта та суб'єкта звернення при встановленні істини та з'ясування всіх обставин справи викладених у самому позові з посиланням на ст. 55 Конституції України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сталу практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, зауважив, що 28.09.2023 позивач через Урядовий контактний центр він направив звернення до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що зареєстроване за № ФИ-16193536, у якому просив провести службові розслідування по факту уникнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 з наданням позивачу копій матеріалів перевірок на поштову скриньку та вимагав ініціювати подання апеляції Прокуратурою до Полтавського Апеляційного суду на незаконний вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20.
Викладені факти у зверненні Апелянта від 28.09.2023р. реєстраційний номер НОМЕР_1 , безпосередньо Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, взагалі проігноровані та залишились поза увагою про що свідчить незаконна та протиправна відповідь від 17.10.2023 за вих. № 24/Фи-271/кц.
Наголосив, що згідно п. 4 ст. 7 ЗУ «Про Національну поліцію» при встановленні неналежного поводження поліцейським, керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
В свою чергу Конституцією України передбачено:
- ст. 19 Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
- ст. 40 Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Але вищевказані норми Закону були грубо порушеними та проігнорованими, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області під час розгляду звернення позивача від 28.09.2023р. поданого через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-16193536, що додатково свідчить про Неуспішність реформи Поліції, про що Апелянт повідомляв неодноразово, але належних заходів реагування не вживається, тому всі матеріали неуспішності Реформи будуть направлені до Європейського суду з прав людини, як доказ Політичного Популізму Уряду України та Політиків, які дбають про політичні бонуси, а не ефективність проведених Реформ.
Зазначених вище обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини та є пряме порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - Відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що звернення № ФИ-16193536 від 28.09.2023 розглянуто уповноваженим на це органом повно і всебічно у визначений законом строк. Під час розгляду звернення заявнику повідомлено, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109 складено обвинувальний акт, який 30.11.2020 направлено до розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області.
Зауважив, що окрім питань, які відносилися до розгляду саме ГУНП в Полтавській області, були питання які не входили до його компетенції.
Так, ОСОБА_1 у своєму зверненні вимагав ініціювати подання прокуратурою апеляційної скарги на незаконний вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023 (справа № 545/3264/20). Так як дане питання не входило до компетенції ГУНП в Полтавській області, то в цій частині звернення направлені до Полтавської обласної прокуратури, для розгляду питань, у визначений Законом строк.
Також, у своєму зверненні ОСОБА_1 , вимагав провести перевірку щодо відсутності вироку Полтавського районного суду від 20.09.2023 (справа № 545/3264/20) в його електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Так як суть порушеного питання у зверненні також не відносилося до повноважень ГУНП в Полтавській області, дане звернення в цій частині було спрямовано за належністю до Полтавського районного суду Полтавської області.
Водночас зазначив, що ні Законом України «Про звернення громадян», ні Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930, не передбачено обов'язок відправлення відповідей рекомендованими листами з врученням, а тому вищенаведені листи були направлені простими листами засобом поштового зв'язку «Укрпошта» до Полтавської обласної прокуратури та до Полтавського районного суду Полтавської області у визначений Законом строк.
Так, листом ГУНП в Полтавській області від 17.10.2023 за вих. № 24/ФИ-271/Кц, 24/ФИ-275/ПОКЦ, 24/ФИ-276/Кц позивачу було надано відповідь по суті за підписом першого керівника державного органу - начальника Євгена Рогачова .
Вищевказаний лист було надіслано на поштову адресу ОСОБА_1 та отримано позивачем, про що зазначено останнім в позовній заяві.
Більше того, зі змісту самої позовної заяви слідує, що заявник фактично підіймає у ньому питання лише «щодо уникнення гр. ОСОБА_2 кримінальної відповідальності завдяки системній бездіяльності працівників поліції, у зв'язку з викладеним вимагав провести службові розслідування,....
.... також повідомляв, що всі матеріали неуспішності Реформи будуть направлені до Європейського суду з прав людини, як доказ Політичного Популізму Уряду України та Політиків, які дбають про політичні бонуси, а не ефективність проведених Реформ...».
Крім того, відповідач зазначив, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній не скаржиться на те, що його звернення в частині питань які стосуються Прокуратури Полтавської області та Полтавського районного суду Полтавської області не були направленні за належністю, а оскаржує лише сам зміст звернення.
З наведеного, на думку відповідача, вбачається, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи допущено порушення норм процесуального права, а саме ст. 242 КАС України - судом не здійснено повне та всебічне з'ясування обставин справи, ч.4 ст. 246 КАС України - мотивувальна частина не містить мотиви застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.09.2023 через Державну установу "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ФИ-16193536 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому зазначив таке: "Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що вироком Полтавського районного суду від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20 гр. ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України - звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закривши в цій частині кримінальне провадження. За ст. 190 ч. 4 КК України гр. ОСОБА_2 визнано невинним та виправдано за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Окремо звертаю увагу на той факт, що гр. ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України - звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закрито в цій частині кримінальне провадження.
Наголошую, що гр. ОСОБА_2 уник від кримінальної відповідальності завдяки системній бездіяльності працівників поліції, що частково підтверджено рішенням Октябрського районного м. Полтави суду від 20.03.2018 справа № 554/49/18 та іншими рішеннями суду (понад 40 рішень судів, якими визнана системна бездіяльність поліції).
У зв'язку з вищевикладеним вимагаю провести службові розслідування по факту уникнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 з наданням мені копій матеріалів перевірок на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Окремо вимагаю ініціювати подання апеляції Прокуратурою до Полтавського Апеляційного суду на незаконний вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ст. 13 передбачено, що «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Вказана справа буде направлена до Європейського суду з прав людини у зв'язку з порушенням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідь надати змістовну, а копію Заяви направити до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів реагування.
Справу поставити на контроль" /а.с. 51/.
Відповідь на вказане вище звернення від 28.09.2023 №ФИ-16193536 надано листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 17.10.2023 №24/ФИ-271кц, 24/ФИ-275/покц, 24/ФИ-276/кц, у якому зазначено: "Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в межах компетенції, розглянуто Ваші звернення від 28.09.2023 № ФИ-16193542, ФИ-16193536 та від 29.09.2023 № ФИ-16194612, надіслані до Урядового контактного центру, щодо проведення перевірки за фактом уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , відсутності вироку Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 в електронному кабінеті ОСОБА_1 у підсистемі Електронний суду ЄСІТС, подання апеляції до Полтавського апеляційного суду на вирок суду Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 та з інших питань.
Повідомляємо, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109 складено обвинувальний акт, який 30.11.2020 направлено для розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідного ч. ч. 1, 6 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні буди виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Також відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об'єм доказів, якій необхідно зібрати у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на викладене стверджувати щодо неналежного та тривалого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12615170300061109 немає підстав.
Крім того, згідно зі ст. 36 КПК України нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокурором у формі процесуального керівництва, яким порушень виявлено не було.
Разом з тим інформуємо, що вирок Полтавського районного суду від 20.09.2023 справа № 545/3264/20 не набрав законної сили.
Щодо інших питань копії звернень направлені до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції.
З огляду на викладене порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції наразі не виявлені.
У разі незгоди з прийнятими рішеннями Ви можете оскаржити їх у порядку, передбаченому законодавством України" /а.с. 120/.
Вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 28.09.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-16193536, а також щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 29.09.202 № ФИ-16193536, поданого через Урядовий контактний центр, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 31.08.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16193536, є безпідставними та необґрунтованими. При цьому, враховуючи, що доказів спрямування звернення ОСОБА_1 29.08.2023 № ФИ-16193536 за належністю до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації до суду не надано та обираючи ефективний засіб правового захисту, суд вважав за необхідне, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненаправлення звернення ОСОБА_1 від 28.09.2023 № ФИ-1693536 за належністю у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, на якому наполягає позивач, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов'язком суду, тому відповідну вимогу позивача, за відсутності обґрунтувань, слід залишити без задоволення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статті 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
Так, частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 4 Закону № 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Частиною 1, 2 статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналіз наведених норм Закону № 393/96-ВР свідчить про те, що звернення, яке відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР, повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наявності для того підстав, суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен вжити усіх передбачених законом заходів для поновлення порушеного права особи та усунення причин та умов, які сприяли порушенням.
Також відповідно до пунктів 1 та 3 розділу І Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15 листопада 2017 року №930, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2017 року за №1493/31361 (далі - Порядок №930), цей Порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ, організацій та закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян. Дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Пунктами 5, 16 розділу І Порядку №930 встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення. За ознакою надходження звернення громадян визнаються первинними, повторними, дублетними, неодноразовими, масовими.
Первинними є звернення, які: надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) вперше звернулася (ися) до органу (підрозділу) поліції; надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) не вперше звернулася (ися) до органу (підрозділу) поліції, але питання, що порушене у зверненні, жодним чином не стосується попередніх звернень, або є достатньо підстав для визнання звернення первинним; надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) не вперше звернулася (ися) до органу (підрозділу) поліції, але попередні звернення з питання, що порушене у зверненні, визнавались анонімними.
Повторними є такі звернення: звернення від того самого громадянина з того самого питання, якщо перше не вирішено по суті або вирішено не в повному обсязі; звернення, у якому оскаржується рішення, прийняте у зв'язку з попереднім зверненням громадянина; звернення, у якому повідомляється про несвоєчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув визначений законодавством строк розгляду, проте відповідь громадянину не надавалася; звернення, у якому йдеться про недоліки, допущені під час розгляду попереднього звернення громадянина.
Якщо в повторному зверненні громадянин разом із питаннями, які вже розглядались і на які була надана вичерпна відповідь або за якими прийняте відповідне рішення, звертається з іншими питаннями, новими фактами, звернення не є повторним і розглядається органами (підрозділами) поліції в установленому законодавством України порядку.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 12 та 13 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.
Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 28.09.2023 через Державну установу "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ФИ-16193536 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому зазначив таке: "Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що вироком Полтавського районного суду від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20 гр. ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України - звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закривши в цій частині кримінальне провадження. За ст. 190 ч. 4 КК України гр. ОСОБА_2 визнано невинним та виправдано за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Окремо звертаю увагу на той факт, що гр. ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 190 ч. 1, 190 ч. 2 КК України - звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закрито в цій частині кримінальне провадження.
Наголошую, що гр. ОСОБА_2 уник від кримінальної відповідальності завдяки системній бездіяльності працівників поліції, що частково підтверджено рішенням Октябрського районного м. Полтави суду від 20.03.2018 справа № 554/49/18 та іншими рішеннями суду (понад 40 рішень судів, якими визнана системна бездіяльність поліції).
У зв'язку з вищевикладеним вимагаю провести службові розслідування по факту уникнення від кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2 з наданням мені копій матеріалів перевірок на поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Окремо вимагаю ініціювати подання апеляції Прокуратурою до Полтавського Апеляційного суду на незаконний вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023р. справа № 545/3264/20.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ст. 13 передбачено, що «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Вказана справа буде направлена до Європейського суду з прав людини у зв'язку з порушенням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідь надати змістовну, а копію Заяви направити до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів реагування.
Справу поставити на контроль" /а.с. 51/.
Колегія суддів зазначає, що звернення позивача від 28.09.2023 за № ФИ-16193536 відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.
Як свідчать матеріали справи, відповідь на вказане вище звернення позивача від 28.09.2023 № ФИ-16193536 було надано листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 17.10.2023 №24/ФИ-271кц, 24/ФИ-275/покц, 24/ФИ-276/кц, у якому зазначено: "Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в межах компетенції, розглянуто Ваші звернення від 28.09.2023 № ФИ-16193542, ФИ-16193536 та від 29.09.2023 № ФИ-16194612, надіслані до Урядового контактного центру, щодо проведення перевірки за фактом уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , відсутності вироку Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 в електронному кабінеті ОСОБА_1 у підсистемі Електронний суду ЄСІТС, подання апеляції до Полтавського апеляційного суду на вирок суду Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 та з інших питань.
Повідомляємо, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109 складено обвинувальний акт, який 30.11.2020 направлено для розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідного ч. ч. 1, 6 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні буди виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Також відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об'єм доказів, якій необхідно зібрати у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на викладене стверджувати щодо неналежного та тривалого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12615170300061109 немає підстав.
Крім того, згідно зі ст. 36 КПК України нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокурором у формі процесуального керівництва, яким порушень виявлено не було.
Разом з тим інформуємо, що вирок Полтавського районного суду від 20.09.2023 справа № 545/3264/20 не набрав законної сили.
Щодо інших питань копії звернень направлені до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції.
З огляду на викладене порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції наразі не виявлені.
У разі незгоди з прийнятими рішеннями Ви можете оскаржити їх у порядку, передбаченому законодавством України" /а.с. 120/.
Судова колегія зазначає, що зміст відповіді Головного управління Національної поліції в Полтавській області свідчить про те, що звернення позивача № ФИ-16193536 від 28.09.2023 було розглянуто уповноваженим на це органом повно і всебічно у визначений законом строк. Під час розгляду звернення заявнику, зокрема щодо проведення перевірки за фактом уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , відсутності вироку Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 в електронному кабінеті ОСОБА_1 у підсистемі Електронний суду ЄСІТС, подання апеляції до Полтавського апеляційного суду на вирок суду Полтавського районного суду від 20.09.2023, справа № 545/3264/20 було повідомлено, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109 складено обвинувальний акт, який 30.11.2020 направлено для розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області. Щодо інших питань повідомлено, що копії звернень направлені до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції.
Позивач, в межах даної справи, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його звернення та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні.
При цьому, зі змісту позову вбачається, що позивач не погоджується саме зі змістом наданої відповіді, оскільки, на думку позивача, відповідачем не вирішено питання щодо притягнення винних працівників поліції до відповідальності, завдання збитків Державі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17, відповідно до яких протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Беручи до уваги викладене, встановлені обставини розгляду звернення позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідачем належним чином та відповідно до Закону України "Про звернення громадян" надано відповідь на звернення позивача від 28.09.2023, зміст наданої позивачу відповіді свідчить про відсутність порушень з боку відповідача вимог статті 15 Закону №393/96-ВР щодо її вмотивованості.
В свою чергу, незгода позивача з доводами відповідача про непритягнення винних осіб до відповідальності не є доказом неналежного розгляду звернення позивача від 28.09.2023.
З огляду на предмет позову, суд у цій справі, не надає оцінку щодо законності/незаконності дій працівників поліції, наявності/відсутності підстав для притягнення до відповідальності винних осіб, тривалого/нетривалого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109.
Крім того, слід врахувати, що на момент звернення позивача зі зверненням 28.09.2023, як і на момент надання йому відповіді 17.10.2023 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023 у справі № 545/3264/20 не набрав законної сили.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 31.08.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16193536, є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, суд враховує, що пунктами 14, 17, 18 розділу IV Порядку №930 встановлено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
Якщо викладена у зверненні інформація належить до компетенції поліції не повністю, розглядається лише та частина, що стосується компетенції Національної поліції України. У цьому випадку копія звернення у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації спрямовується виконавцем за належністю, про що повідомляють заявника.
Не розглядаються повторні звернення до одного й того самого органу, від одного й того самого громадянина, з одного й того самого питання, якщо перше звернення вирішено по суті. За такими зверненнями виконавець складає висновок, який затверджує керівник органу. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймається керівництвом органу поліції, про що повідомляють особу, яка подала звернення.
Відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 17.10.2023 за вих. № 24/ФИ-271кц, 24/ФИ-275/покц, 24/ФИ-276/кц, щодо інших питань копії звернень направлені до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції.
Водночас, доказів спрямування звернення ОСОБА_1 29.08.2023 № ФИ-16193536 за належністю до Полтавської обласної прокуратури, Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації до суду не надано.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач правомірності своїх рішень та дій у спірних правовідносинах не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність, з метою забезпечення ефективного засобу правового захисту, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненаправлення звернення ОСОБА_1 від 28.09.2023 № ФИ-1693536 за належністю у строк не пізніше п'яти днів з наступного дня після реєстрації.
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
З приводу необхідності встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, на якому наполягає позивач, суд правомірно вказав на те, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов'язком суду, тому за відсутності обґрунтувань, відповідна вимога позивача підлягає залишенню без задоволення.
Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваної бездіяльності відповідача.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року по справі № 440/15629/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 440/15629/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко