27 березня 2024 р. Справа № 520/2005/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., по справі № 520/2005/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.01.2024 року до Харківського окружного адміністративного суду подано позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 року у справі №520/6292/21 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №520/9204/23;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 11 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року у справі №520/9204/23.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційнотелекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Апелянт вказує, що пунктами 30, 31, 32 Положення ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства; надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного; довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення)».
Тобто, пункти 30, 31, 32 Положення ЄСІТС стосуються виключно користувачів ЄСІТС та створення в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», - електронної довіреності, яка може використовуватися виключно у підсистемі «Електронний суд». Створення такої довіреності без використання кваліфікованого електронного підпису є неможливим та довіритель самостійно створює таку довіреність в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд».
Відтак, позивачем особисто в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» було створено електронну довіреність, яку було підписано електронно-цифровим підписом після чого, така електронна довіреність автоматично з'явилася в розділі «Довіреності» особистого кабінету підсистеми «Електронний суд» повіреного - ОСОБА_2 .
Таким чином, на думку позивача, позовну заяву було подано до суду у відповідності до Положення ЄСІТС з використанням системи «Електронний суд» та до неї було додано електронну довіреність, яка була сформована у цій системі безпосередньо позивачем з використанням кваліфікованого електронного підпису. Іншого типу електронних довіреностей системою «Електронний суд» не передбачено. Отже, вимога суду першої інстанції про надання до суду іншого типу електронної довіреності сформованої у системі «Електронний суд» неможливо виконати, оскільки таке не передбачено Положенням ЄСІТС та самою системою «Електронний суд».
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в якості представника позивача в позовній заяві зазначено ОСОБА_2 . Так, позовну заяву підписано ОСОБА_2 . До позовної заяви додано документ під назвою "довіреність" від 21.01.2024 року, в якому зазначено - “Я, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), уповноважую ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.”.
Повертаючи позовну заяву заявнику суд першої інстанції виходив з того, що додана до позовної заяви довіреність всупереч приписів ч.2 ст.59 КАС України не засвідчена нотаріально, отже, вищевказаний документ під назвою "довіреність" не може вважатись належним документом на підтвердження повноважень ОСОБА_2 .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
За змістом положень ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з ч.ч. 5, 6 та 7 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
В разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.ч. 7-9, 11 ст. 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.
Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).
Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Пунктом 4 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення передбачено, що для формування проектів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм та змісту електронних документів (щодо розміру, формату тощо).
Згідно з п.п. 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у ч. 7 ст. 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
Колегією суддів встановлено, що до позовної заяви, поданої представником позивача через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність від 21.01.2024 від імені ОСОБА_1 , згідно з якою останній, уповноважив ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд» 21.01.2024.
Отже, до наведених обставин належить застосовувати положення ч. 7 ст. 59 КАС України.
Суд першої інстанції помилково вважав, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, можливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему "Електронний суд" суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.02.2021 по справі №300/1329/20, від 04.08.2022 по справі №300/8766/21.
Слід зазначити, що позовна заява подана за підписом ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 в електронній формі та до неї додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, підписана електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає положенням частини сьомої статті 59 КАС України.
Суд першої інстанції помилково застосував ч. 2 ст. 59 КАС України та дійшов неправильного висновку про неналежне оформлення копії довіреності, керуючись тим, що копія довіреності не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд». Відповідно, неправильним також є і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/2005/24 - скасувати.
Адміністративну справу №520/2005/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін