27 березня 2024 року справа №200/550/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 р. у справі № 200/550/23 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся через свого представника з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач 2), в якому просив:
Визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неоформлення документів, передбачених п. 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168”, та їх неподання до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період жовтень-листопад 2022 року.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період жовтень-листопад 2022 року, а також її виплату у встановлений законом строк.
Зобов'язати відповідача 1 невідкладно підготувати пакет документів щодо ОСОБА_1 , передбачених п.4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168”, та надати їх до відповідача 2 для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період жовтень-листопад 2022 року.
Зобов'язати відповідача 2 видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої Постановою КМУ “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 № 168, за період жовтень- листопад 2022 року, а також зобов'язати відповідача 2 нарахувати ти та виплатити ОСОБА_1 цю винагороду з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позов задоволено частково, суд:
Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невидання наказу про призначення та нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. за період з 11.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Зобов'язав НОМЕР_1 прикордонний загон Державної прикордонної служби України видати наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 11.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022.
Зобов'язав НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн. за період з 11.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум та з відрахуванням необхідних податків і зборів.
В решті позовних вимог відмовив.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що у жовтні 2022 року позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 у оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця ( НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) який дислокується у Донецькій області) за розпорядженням начальника (Голова Державної прикордонної служби України) на певний строк до іншого населеного пункту (бо НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ) який дислокується у Чернігівській області) для виконання службового завдання (прийняття участі у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) поза місцем його постійної служби (постійне місце дислокації- служби Донецька область).
Виходячи з вищевикладеного, позивач у спірний період із жовтня 2022 року до січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов'язки на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_3 ) імені князя Володимира Великого.
Згідно змісту відповіді Адміністрації державної прикордонної служби України від 09.02.2023 року №21/5748-23 Вих. для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ, подаються довідки начальниками органів Держприкордонслужби ( НОМЕР_5 прикордонним загоном / в/ч НОМЕР_3 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_1 прикордонний загін / в/ч НОМЕР_2 ), але довідки, передбачені додатком 2 до наказу 392-АГ, на адресу в/ч НОМЕР_2 за період із жовтня по листопад 2022 року не направлялися, підстав для нарахування збільшеної грошової винагороди (до 100000 грн.) в НОМЕР_1 прикордонному загону були відсутні.
Наявна довідка не відповідає встановленій формі і у довідці відсутні (не зазначені / вилучені НОМЕР_5 прикордонним загоном) документи у яких саме і фіксується як факт участі у бойових діях так і дні участі, пояснюємо.
Форма довідки передбаченої пунктом 2 наказу 392-АГ передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування І виплати коштів (а не надається відрядженим військовослужбовцям наручно).
Наявна довідка надана у відповідності до форми встановленої у додатку 1 (а не додатку 2) до наказу 392-АГ, згідно пункту 5 така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю який відряджений до органів військового управління, але позивач не був відряджений до органу військового управління. Крім цього, довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ, що полягає у наступному. У довідці обов'язково зазначаються три підстави (сукупність документів) які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях або заходах.
У довідці у графі «Підстава:» зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16.09.2022 року на підставі якого позивача у складі підрозділу було направлено до НОМЕР_5 прикордонного загону у відрядження для виконання бойових завдань (факт відрядження не є тотожним факту прийняті участі у бойових діях), при цьому, документи які саме і підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах - журнал бойових дій та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у довідці не зазначені (ці обов'язкові для заповнення графи вилучені з довідки НОМЕР_5 прикордонним загоном). Тобто, у довідці відсутнє посилання на документи які підтверджують як безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, так І кількість днів такої участі.
Крім того, довідка суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_5 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих.), в якій зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.
НОМЕР_1 прикордонний загін (згідно наказу №392-АГ) не уповноважений на здійснення оформлення довідки замість командира який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці (лише переглядає довідку на її відповідність наказу №392-АГ надану командиром який веде (вів) бойові дії). У разі надання ІНФОРМАЦІЯ_1 належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, НОМЕР_1 прикордонний загін зобов'язаний нарахувати та виплатити додаткову винагороду до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі позивача.
При цьому, оформлення (довідки) підтверджуючих документів (згідно наказу №392-АГ) віднесено до виключної компетенції начальника НОМЕР_5 прикордонного загону, а саме згідно наказу №392-АГ: обов'язок оформлення документів які являються підставою для нарахування і виплати додаткового грошової винагороди покладено на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, що підтверджується довідкою (більш детально зазначено нижче).
Щодо нарахування та виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, скаржник зазначає, що на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було видано Постанову від 28 лютого 2022 року №168 .
На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 30 липня 2022 року №392-АГ.
Пункт 2 та 3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ (далі - наказ) визначає заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Позивач перебував у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свою чергу виплата додаткової грошової винагороди відряджених військовослужбовців до інших до органів визначена пунктом 5 наказу 392-АГ.
Скаржник зазначає, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась НОМЕР_1 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_2 ), оскільки начальником прикордонного загону до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).
Згідно п.П наказу №392-АГ інформація (довідка) на військовослужбовців відряджених дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону до якого відряджено позивача) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру НОМЕР_1 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовомпу забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу.
У зв'язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) військовою частиною НОМЕР_2 з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 направлявся лист відповідачем від 25.11.2022 №22/2811-22- вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392-АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди.
На адресу військової частини НОМЕР_2 від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону надійшов лист від 04 грудня 2022 року №22/4928-22 вих. «Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100000 грн.) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_2 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону, зокрема:
Також скаржник зазначає, що визнання дій відповідача (військової частини НОМЕР_2 ) протиправними у наслідок виконання відповідачем вимог наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України у порядку і спосіб визначеному наказом №392 які на думку позивача є незаконними, можливо лише за наступних умов: визнати у встановленому законодавством порядку незаконними наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 року №392-аг; встановлення у визначеному законодавством порядку, тобто згідно пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 інший (новий) спосіб нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100000 грн. для військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.08.2022 №315-ОС “Про особовий склад” позивача - молодшого сержанта, призвано на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 . Призначено інспектором прикордонної служби 3 категорії - дозиметристом 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” (тип Б).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.08.2022 №177-ВВ “Про особовий склад (службове переміщення” позивач вибув у службове відрядження позивач (тип Б), до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою проведення заходів, визначених розпорядженням з 10.08.2022 до окремого розпорядження.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.09.2022 №372-ОС “Про особовий склад” призначено позивача - стрільцем відділення інспекторів прикордонної служби (на ББА) НОМЕР_6 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_7 ).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 №275-ВВ “Про особовий склад (службове переміщення”, позивачу надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення, тривалістю 7 календарних днів, з 13.12.2022.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.01.2023 №8-ВВ “Про особовий склад (службове переміщення”, позивач прибув з службового відрядження з ділянки НОМЕР_5 прикордонного загону, 09.01.2023.
У період з вересня по листопад 2022 позивач знаходився в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ), що підтверджується матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_7 листом вих.№22/4820-22-Вих надав відповідь на лист відповідача від 25.11.2022 вих.№22/2811-22вих “Про надання інформації”, в якій повідомив, що відповідно до вимог п.2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168” додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за виконання у відповідні дні військовослужбовцем.
Підрозділи Держприкордон служби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому п.п. 7 п.2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168” не застосовується.
Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 “Щодо однакового трактування положень” збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч грн. (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.
У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались.
Разом з тим, на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.
ІНФОРМАЦІЯ_8 супровідним листом вих.№22/4928-22вих “Про надання інформації” до НОМЕР_1 прикордонного загону було направлено копію рапорту щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону. В даному листі було зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог п.2 п.п.1-8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ “Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168” у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня. Дана інформація була направлена для вжиття заходів в межах компетенції.
30.01.2023 НОМЕР_1 прикордонний загін листом вих№21-628-23-вих надав відповідь на адвокатський запит вхідний №317-23-вх від 25.01.2023, в якій зазначив, зокрема, що на даний час у НОМЕР_1 прикордонного загону відсутні підстави для внесення позивача в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн. за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_9 . Документи, які підтверджують безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії позивача в НОМЕР_1 прикордонному загону відсутні, оскільки ці документи не надходили на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону. В листі зокрема вказано, що позивача не вносили в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн. за жовтень та листопад, оскільки до 5 числа у поточному місяці за попередній начальником НОМЕР_5 прикордонного загону не надано інформації щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених п.2 наказу № 392-АГ. Окремо в листі зазначено щодо довідки від 08.01.2023 № 4033. Відповідач вказує, що форма довідки, передбаченої наказом № 392-АГ Адміністрації Державної прикордонної служби України, передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка не надається військовослужбовцям, а до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону, в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування та виплати коштів. Дана довідка видана з порушенням вимог до її оформлення і не відповідає вимогам наказу № 392-АГ, оскільки у довідці обов'язково зазначаються три підстави (сукупність документів), які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях або заходах: бойовий наказ (бойове розпорядження) командира військової частини, запис журналу бойових дій, рапорт (донесення) начальника підрозділу.
Згідно із копією довідки №4033 від 08.01.2023, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 , позивач, проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 11.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 12.12.2022; з 20.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16.09.2022.
12.12.2022 Адміністрація Державної прикордонної служби України листом вих.№21/Б-10737-17451 надано відповідь на скаргу щодо невиплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. за жовтень 2022 року військовослужбовцям НОМЕР_7 прикордонної комендатури швидкого реагування (далі - ПКШР) НОМЕР_1 прикордонного загону, яка перебуває в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначив, зокрема, наступне.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди установленої п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за жовтень 2022 року визначені наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168”
Відповідно до п.11 наказу 392 інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених п.2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби, включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до зазначеного наказу. Отже повноваження щодо підтвердження наявності умов для виплати запитуваної додаткової винагороди належать до компетенції начальника 105 прикз, а щодо видання наказу про таку виплату - начальника 11 прикз.
Вказано, що Адміністрація Держприкордонслужби не наділена повноваженнями щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та видання наказу про виплату додаткової винагороди стосовно військовослужбовців 2 ПКШР 11 прикз, яка перебуває в оперативному підпорядкуванні 105 прикз.
Як вбачається з архівної відомості з січня 2022 року по грудень 2022 року позивач за жовтень-грудень 2022 отримував винагороду за Постановою КМУ № 168 у розмірі 30000 грн., графа щодо виплати 70000 грн. в архівній відомості відсутня.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, а саме додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за спірний період.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Адміністрація Держприкордонслужби відсутня у цьому переліку.
З урахуванням цього, а також віднесення МВС до органів, якими спрямовується і координується діяльність Держприкордонслужби, Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджена наказом саме Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306 (далі - Наказ МВС №558).
Цей наказ містить загальні положення щодо правил та умов виплати грошового забезпечення відповідача та аналогічно із Законом № 2011 передбачає у його структурі таку складову, як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та на даний час діє.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 168.
Пункт 1 Постанови № 168 передбачає, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В подальшому, Постанова № 168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», вказаний пункт 2-1 Постанови № 168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.
У свою чергу, на виконання Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято: наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 164-АГ), застосовується з 24 лютого 2022 року; наказ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», застосовується з 01 серпня 2022 року (далі - наказ 392-АГ) та наказ від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 628-АГ), який набирає чинності та застосовується з 01.12.2022 (цей наказ застосовувався за період грудень 2022 року - січень 2023 року).
За частиною першою статті 8 Закону України «Про Державну прикордонну службу» від 03.04.2003 № 661-ІV (далі - Закон № 661-ІV) керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює Голова Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п. 3, 4 ч. l ст. 19 цього Закону, одними із обов'язків державної прикордонної служби України є припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України та участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав.
Відповідно до пункту 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення), Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Згідно пункту 10 цього Положення Адміністрацію Держприкордонслужби очолює Голова Держприкордонслужби.
Назване Положення не передбачає оприлюднення цих актів, зокрема і як умову, з якою пов'язується їхня чинність.
Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби видано на реалізацію пункту 2-1 Постанови № 168 з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, про що зазначено в преамбулах вказаних наказів.
Таким чином, зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби не зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та не мають міжвідомчого характеру, не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а саме регламентують порядок підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З наведених міркувань колегія суддів дійшла висновку, що протягом спірного періоду командування Військової частини діяло правомірно, коли у свій діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувалося затверджених Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ вимог та діяло відповідним чином.
У контексті цього спору це означає, що Військова частина мала б пов'язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у Наказах №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ.
Отже, стосовно того чи можуть застосовуватися Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ до правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв'язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 21 Постанови № 168, колегія суддів вважає, що затверджені Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ положення для реалізації положень пункту 1 Постанови № 168 підлягають застосуванню до спірних відносин.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року в справі № 520/690/23 у схожих правовідносинах, а також у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року в справі № 200/193/23 у подібних правовідносинах.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року справа № 200/193/23 у п. 45 відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2 і 3 аргументів касаційної скарги), дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.
Пунктом 2 Наказу 164-АГ передбачено, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держав и безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих ( захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсiйнорозвiдувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов'язаних з евакуацію військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами
Відповідно до пункту 3 Наказу 164-АГ склад органів та підрозділів Держприкордонслужби, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначати наказом Голови Державної прикордонної служби України у відповідності до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермiнове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Зазначений перелік документів є вичерпним.
Пунктом 2 Наказу 392-АГ визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Пунктом 4 Наказу 392-АГ передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службовобойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 11 Наказу 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Тобто, для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди необхідна інформація, зокрема про позивача, у відповідності до Додатку 2 пункту 11 Наказу 392-АГ, з зазначенням підстав.
Абзацом 2 пункту 1 Наказу 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 наказу 628-АГ визначено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: 1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження безпосереднього зіткнення з противником; 2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); 4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; 5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; 7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Зазначений перелік бойових (спеціальних) завдань є вичерпним та застосовується до різних підрозділів органів охорони державного кордону окремо, оскільки кожен підрозділ виконує завдання в межах свого призначення.
Проте, основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Кожне вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником фіксується окремо в Журналі бойових дій.
Пунктом 3 наказу 628-АГ передбачено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційновахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Зазначений перелік документів також є вичерпним.
Відповідно до пункту 7 наказу 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.
Відповідно до пункту 8 наказу 628 -АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вже було встановлено судом, згідно із копією довідки №4033 від 08.01.2023, яка видана військовою частиною НОМЕР_3 , позивач, проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_2 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 11.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 30.11.2022; з 01.12.2022 по 12.12.2022; з 20.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023.
Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16.09.2022.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що наведена довідка ВЧ НОМЕР_3 від 08.01.2023 № 4033 є належним документом, який має прийматися командуванням до уваги при призначенні додаткової винагороди на підставі Постанови КМУ № 168.
При цьому довідка не може бути визнана в якості доказу наявності у позивача права на отримання винагороди в розмірі 100 000 грн., оскільки підставою для її видачі зазначено бойовий наказ від 16.09.2022, яким позивача відряджено до НОМЕР_5 прикордонного загону, тобто, коли ще не може бути підстав для тверджень про виконання бойової роботи, що дає право на отримання підвищеної додаткової винагороди. Також, у порушення встановленого механізму розпорядником коштів нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн., НОМЕР_5 прикордонним загоном дана довідка не надавалася НОМЕР_1 прикордонному загону для її розгляду відповідно НОМЕР_1 прикордонний загін не розглядав довідку і не приймав правових рішень щодо виплати чи не виплати коштів.
Отже, при наявності заперечень НОМЕР_5 прикордонного загону про наявність у позивача права на отримання винагороди в розмірі 100 000 грн, зазначеною довідкою не може підтверджуватись таке право.
Також, матеріали справи містять лист НОМЕР_5 прикордонного загону Держприкордонслужби, в якому зазначено , що НОМЕР_5 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.
Позивачем такі твердження не спростовані.
У позовній заяві позивач прямо не вказує, що позивач приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій. Позовна заява містить загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів.
Водночас, конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах не наводить, не зважаючи на необхідність їх визначення для застосування пропорційності, що передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлені обставини безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Відтак, відсутня обов'язкова умова виникнення права на спірні виплати, що виключає задоволення позовних вимог.
При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської та Сумської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy prikordonniy-zagin/).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій.
При цьому ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ), що знаходиться в межах Чернігівської та Сумської областей, бойові завдання на лінії бойового зіткнення не виконував, в зв'язку з чим не опрацьовував довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), які брали участь у бойових діях або заходах за спірний період 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_3 .
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
При цьому суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Разом з цим, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Отже, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Як вже зазначалося, однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Судом дотримання позивачем такої умови не встановлено.
Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Суду не надано доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких позивач приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168. Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому Постановою № 168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 245 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 р. у справі № 200/550/23 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 р. у справі № 200/550/23 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 27 березня 2024 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: І.Д. Компанієць
А.В. Гайдар