1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 березня 2024 року апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_8 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучено 19 грудня 2023 року під час проведення обшуку (приміщенні обмінного пункту) за адресою: АДРЕСА_1 , (право власності на які належить ОСОБА_9 (РНОКГІП НОМЕР_1 )), а саме на :
•грошові кошти у сумі 83 000 грн. (вісімдесят три тисячі) гривень, купюри номіналом 1000 грн., загальною кількістю 83 купюри;
•грошові кошти у сумі 109 000 грн. (сто дев'ять тисяч) гривень, купюри номіналом 500 грн., загальною кількістю 218 купюр;
•грошові кошти у сумі 8 200 грн. (вісім тисяч двісті) гривень, купюри номіналом 200 грн., загальною кількістю 41 купюра;
•грошові кошти у сумі 8 300 грн. (вісім тисяч триста) гривень, купюри номіналом 100 грн., загальною кількістю 83 купюри;
•грошові кошти у сумі 950 грн. (дев'ятсот п'ятдесят) гривень, купюри номіналом 50 грн., загальною кількістю 19 купюр;
•грошові кошти у сумі 5 900 доларів США (п'ять тисяч дев'ятсот) доларів СПІА, купюри номіналом 100 доларів США, загальною кількістю 59 купюр;
•грошові кошти у сумі 650 доларів СІНА (шістсот п'ятдесят) доларів США, купюри номіналом 50 доларів США, загальною кількістю 13 купюр;
•грошові кошти у сумі 1 640 доларів США (одна тисяча шістсот сорок) доларів США, купюри номіналом 20 доларів США, загальною кількістю 82 купюри;
•грошові кошти у сумі 270 доларів США (двісті сімдесят) доларів США, купюри номіналом 10 доларів США, загальною кількістю 27 купюр;
•грошові коніти у сумі 600 євро (шістсот) євро, купюри номіналом 200 євро, загальною кількістю 3 купюри;
•грошові кошти у сумі 1 500 євро (одна тисяча п'ятсот) євро, купюри номіналом 100 євро, загальною кількістю 15 купюр;
•грошові кошти у сумі 7 150 євро (сім тисяч сто п'ятдесят) євро, купюри номіналом 50 євро, загальною кількістю 143 купюри;
•грошові кошти у сумі 20 євро (двадцять) євро, купюра номіналом 20 євро, загальною кількістю 1 купюра;
•грошові кошти у сумі 40 євро (сорок) євро, купюри номіналом 10 евро, загальною кількістю 4 купюри;
•грошові кошти у сумі 40 євро (сорок) євро, купюри номіналом 5 євро, загальною кількістю 8 купюр;
•грошові кошти у сумі 1 400 польських злотих PLN (одна тисяча чотириста) польських лотах РLN, купюри номіналом 200 польських злотих PLN, загальною кількістю 7 купюри;
•грошові кошти у сумі 3 800 польських злотих (три тисячі вісімсот) польських, злотих PLN, купюри номіналом 100 польських злотих PLN, загальною кількістю 38 купюр;
•грошові кошти у сумі 100 польських злотих PLN(сто) польських злотах PLN, купюри номіналом 50 польських злотих PLN, загальною кількісно 2 купюри;
•грошові кошти у сумі 10 польських злотих PLN (десять) польських злотих PLN, купюра номіналом 10 польських злотих PLN, загальною кількістю 1 купюра;
•грошові кошти у сумі 1 300 швейцарських франків СНF (одна тисяча триста) швейцарських франків СНF, купюри номіналом 100 швейцарських франків СНF, загальною кількістю 13 купюри;
•грошові кошти у сумі 100 швейцарських франків СНF (сто) швейцарських франків СНР, купюри номіналом 20 швейцарських франків СНF, загальною кількістю 5 купюр;
•грошові кошти у сумі 2 000 чеських крон СZК (дві тисячі) чеських крон СZК, купюра номіналом 2 000 чеських крон СZК, загальною кількістю 1 купюра;
•грошові кошти у сумі 2 000 чеських крон СZК (дві лисячі) чеських крон CZK, купюри номіналом 1 000 чеських крон CZK, загальною кількістю 2 купюри;
•грошові кошти у сумі 200 чеських крон CZK (двісті) чеських крон СZК, купюра номіналом 200 чеських крон СZК, загальною кількістю 1 купюра;
•грошові кошти у сумі 13 євро (тринадцять) євро, номіналом у вигляді монет, загальною кількістю 11 монет;
•грошові кошти у сумі 300 000 грн. (триста тисяч) гривень, купюри номіналом 500 грн., загальною кількістю 600 купюр;
•грошові кошти у сумі 40 000 грн. (сорок тисяч) гривень, купюри номіналом 200 гри., загальною кількістю 200 купюр;
•грошові кошти у сумі 20 000 грн. (двадцять тисяч) гривень, купюри номіналом 100 грн., загальною кількістю 200 купюр;
•грошові кошти у сумі 5 000 грн. (п'ять тисяч) гривень, купюри номіналом 50 грн., загальною кількістю 100 купюр;
•грошові кошти у сумі 10 000 грн. (десять тисяч) гривень, купюри номіналом 20 грн., загальною кількістю 500 купюр;
•грошові кошти у сумі 1 500 гри. (одна тисяча п'ятсот) гривень, купюри номіналом 5 грн., загальною кількістю 300 купюр;
•ноутбук чорного кольору марки М8І 8/№К18112Ш026442 та зарядний пристрій до нього.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просиласкасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та неповнотою судового розгляду.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що грошові кошти вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, а клопотання подано поза межами строку, передбаченого КПК України.
Звертає увагу, що в протоколі обшуку від 19 грудня 2023 року вказано, що обшук проведено за адресою: АДРЕСА_1 , натомість обшук фактично проведено за адресою: АДРЕСА_2 (обмінний пункт), власницею якого є підприємець ОСОБА_10 , що підтверджується долученими до скарги документами.
03 січня 2023 року ФОП ОСОБА_10 (яка є власницею нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 уклали договір оренди нежитлового приміщення за вказаною адресою. На даний час проводиться підготовка для відкриття за вказаною адресою нового відділення АТ «Фінасова компанія «АВЕРС», в якому ОСОБА_5 працює на посаді директора Сумського відділення № 81.
Зауважує, що ОСОБА_5 фактично перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , які ведуть спільний побут, а арештовані грошові кошти є їх власними коштами, які вони зберігали в орендованому приміщенні. На підтвердження джерела грошових коштів, до апеляційної скарги долучено документи: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.06.2020 року; заява на видачу готівки № 3240223 від 22.06.2020 року; договір купівлі-продажу 5946/2023/4129055 транспортного засобу від 03.11.2023 року.
Також, ОСОБА_11 ,С та ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено.
В судове засідання представник власник майна адвокат ОСОБА_7 не з'явилися, на електронну пошту суду надіслала клопотання про розгляд апеляційної скарги у її відсутність. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України та зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України)
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 22 грудня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72022000500000018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
У клопотанні прокурора зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що у період з 01 січня 2021 року по теперішній час за попередньою змовою групою осіб на території України організовано незаконну діяльність ряду підконтрольних інтернет ресурсів, яка направлена на надання послуг з обміну (легалізації) віртуальних активів (криптовалюти), електронних грошей на фіатні кошти з використанням заборонених платіжних систем без відповідних дозволів Національного банку України і без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.
Згідно до інформації наданої оперативним підрозділом УСБ України в Сумській області вказана група організувала незаконну діяльність підконтрольних інтернет ресурсів, яка направлена на надання послуг з вводу (виводу), обміну та конвертації віртуальних активів (криптовалюти), електронних грошей в готівку без відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліках.
Крім того, встановлено, що на території м. Сум та Сумської області незаконні дії з електронними грошима здійснюються в нежитловому приміщенні (в обмінному пункті), а саме в буд. АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
19 грудня 2023 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року за адресою незаконного пункту обміну, а саме: АДРЕСА_1 , проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено грошові кошти та речі.
19 грудня 2023 року постановою детективу відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 вилучені грошові кошти та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72022000500000018.
20 грудня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 направив до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку в буд. АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_9 , з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 72022000500000018 про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти та речі, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні прокурора майна.
Крім того, вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою детективу відділу детективів Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 від 19 грудня 2023 року визнано речовими доказами, відтак є предметом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказані грошові кошти, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Посилання представника власників майна про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, не заслуговують на увагу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Твердження апелянта, що ОСОБА_5 фактично перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , які ведуть спільний побут, а арештовані грошові кошти є їх власними коштами, які вони зберігали в орендованому приміщенні та на підтвердження джерела грошових коштів, до апеляційної скарги долучено документи: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.06.2020 року; заява на видачу готівки № 3240223 від 22.06.2020 року; договір купівлі-продажу 5946/2023/4129055 транспортного засобу від 03.11.2023 року, підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження.
Доводи апелянта, що грошові кошти вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, оскільки як вважає колегія суддів, хоча слідчим суддею дозвіл на їх вилучення не надався, проте вони мають значення у кримінальному провадженні.
Посилання апелянта на те, що клопотання подано поза межами строку, передбаченого КПК України є необгрунтованими.
З матеріалів провадження убачається, що обшук проведено 19 грудня 2023 року (а.с.56-64), клопотання про арешт майна направлено прокурором поштовим зв'язком 20 грудня 2023 року, що підтверджується копією конверту, який долучено до клопотання (а.с.74-75).
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
Окрім того, відповідно до ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/317/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_16
Справа № 11сс/82/1679/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК