1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, громадянина Ізраїлю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 319, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України,
за участі:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_10
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6
Задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання громадянина Ізраїлю ОСОБА_6. Визнано незаконним затримання громадянина Ізраїлю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке відбулося 28.02.2024 о 17 год. 30 хв. на підставі протоколу затримання особи.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати місце свого проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.
Вважає оскаржувану ухвалу необгрунтованною та невмотивованою, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Зауважує, що необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність покарання, може планувати втечу та переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, підозрюваний є громадянином Ізраїлю, та може вільно перетинати кордон України та безперешкодно виїхати за його межі. Також, на теперішній час вживаються заходи щодо встановлення всіх осіб, які діяли разом із ОСОБА_6 , та які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим такі особи матимуть зацікавленість та можливість сприяти у переховуванні підозрюваного з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та унеможливити викриття таких осіб.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_6 , під час проведення слідчих та процесуальних дій за його участю, зокрема під час проведення обшуку залишив місце проведення слідчої дії без дозволу слідчого, та своїми активними діями перешкоджав подальшому проведенню невідкладного обшуку та повідомлення його про підозру.
Також, у вказаному кримінальному провадженні стороною обвинувачення витребовувалися в ТОВ «УКТ», ТОВ «МЦ Гармонія», ТОВ «МЦ «Можливість», ТОВ «МЦ «Шанс», ТОВ «УЦР» копії документів щодо працівників закладів, зокрема щодо їх працевлаштування, службових обов'язків, характеристик тощо. Усі керівники закладів відмовили у наданні таких копій, посилаючись на втрату або знищення цих документів, вказане свідчить про узгоджені дії учасників злочинної організації, спрямовані на приховування або знищення документів, які мають значення для кримінального провадження.
Ураховуючи специфіку та виняткову чисельність інкримінованих епізодів злочинної діяльності, а також те, що не усі особи, які брали в них участь на тепер встановлені, ОСОБА_6 , через сталі стосунки із ними, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.
Серед іншого, підозрюваний може незаконного впливати на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , оскільки їх показання викривають злочинну діяльність ОСОБА_6 .
Прокурор зауважує, що на даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності інших причетних осіб, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).Такий ризик також має місце стосовно тих громадян, яких вже повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
На переконання сторони обвинувачення, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним ризикам є всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту, з огляду на тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та данних про особу підозрюваного.
15 березня 2024 року на адресу суду надійшли доповнення прокурора до апеляційної скарги в яких він зазначає, що основними підставами для прийняття висновку слідчим суддею про відмову в задоволені клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту є не набуття ним статусом підозрюваного. Будь-які інші мотиви та підстави ухвалення слідчою суддею свого рішення відсутні. Вказане дає всі підстави вважати, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 370 КПК України та є не обґрунтованим та не вмотивованим.
Вважає, що при винесенні даної ухвали судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Зокрема, пункт 8 частини 1 статті 277 Кримінального процесуального кодексу регламентує, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити їх підписи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади державної мовної політики», (далі - Закон) державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо. Слідчі і судові документи складаються державною мовою.
Разом з тим, п.18 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений, зокрема: має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Обов'язок слідчого судді, суду, прокурора, слідчого забезпечити право користуватись послугами перекладача передбачений частиною третьою статті 29 КПК України. Вони забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 3 КПК України перекладач є учасником. При цьому, перекладача попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад - стаття 384 КК України.
З вказаного слідує, що слідчий, прокурор підписують офіційні документи викладені лише державною мовою, однак під час дотримання прав підозрюваного/обвинуваченого зобов'язані надати переклад документа мовою, якою підозрюваний вільно володіє.
Звертає увагу на те, що Дройзену Емілю 28 лютого 2024 року в присутності перекладача та адвоката під відеофіксацію слідчим зачитано повідомлення про підозру російською мовою. Після чого, того ж дня вручено текст повідомлення про підозру українською мовою підписаний слідчим та погоджений прокурором та переведений на російську мову, прошитий та посвідчений підписом перекладача.
В матеріалах до клопотання слідчого міститься копія картки обліку іноземців та біженців ОСОБА_6 відповідно до якої останній є уродженцем Російської Федерації, а країною постійного місця проживання - Ізраїль.
Незважаючи на це слідчим суддею не забезпечено участь перекладача саме з івриту, а навпаки залучено перекладача російської мови. В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 повідомив слідчому судді, що розуміє, спілкується російською та трішки володіє українською мовами.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 квітня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021000000000288, за ознаками чинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 319, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 319, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 320, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 320, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
28 лютого 2024 року ОСОБА_6 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615, п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 319, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України, яку вручено у перекладі на російській мові, прошиту та посвідчену підписом перекладача ОСОБА_10 (а.с.1-276, т.2).
01 березня 2024 року старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року клопотання залишено без задоволення, з тих підстав, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено в порушення Глави 22 КПК України. Крім того задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання громадянина Ізраїлю ОСОБА_6. Визнано незаконним затримання громадянина Ізраїлю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке відбулося 28.02.2024 о 17 год. 30 хв. на підставі протоколу затримання особи.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримано.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного ОСОБА_6 заслухано думку прокурорів та позицію захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Під час апеляційного розгляду прокурорами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 319, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 319 КК України та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що підозру ОСОБА_6 вручено з дотриманням вимог, передбачених ст. 278 КПК України 28 лютого 2024 року в присутності перекладача та адвоката під відеофіксацію слідчим зачитано повідомлення про підозру російською мовою. Того ж дня вручено текст повідомлення про підозру українською мовою підписаний слідчим та погоджений прокурором, переведено на російську мову, прошито та посвідчено підписом перекладача.
Окрім того, до матеріалів клопотання слідчого долучено копію картки обліку іноземців та біженців ОСОБА_6 відповідно до якої він є уродженцем Російської Федерації, а країною постійного місця проживання - Ізраїль, що підтверджується наданою у судовому засіданні посвідкою на тимчасове проживання (а.с.80-81, т.3).
Зокрема, ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність покарання, може планувати втечу та переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, підозрюваний є громадянином Ізраїлю, та може вільно перетинати кордон України та безперешкодно виїхати за його межі. Також, на теперішній час вживаються заходи щодо встановлення всіх осіб, які діяли разом із ОСОБА_6 , та які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим такі особи матимуть зацікавленість та можливість сприяти у переховуванні підозрюваного з метою уникнення ним кримінальної відповідальності та унеможливлення викриття таких осіб.
Також, у вказаному кримінальному провадженні стороною обвинувачення витребовувалися в ТОВ «УКТ», ТОВ «МЦ Гармонія», ТОВ «МЦ «Можливість», ТОВ «МЦ «Шанс», ТОВ «УЦР» копії документів щодо працівників закладів, зокрема щодо їх працевлаштування, службових обов'язків, характеристик тощо. Усі керівники закладів відмовили у наданні таких копій, посилаючись на втрату або знищення цих документів, вказане свідчить про узгоджені дії учасників злочинної організації, спрямовані на приховування або знищення документів, які мають значення для кримінального провадження.
Ураховуючи специфіку та виняткову чисельність інкримінованих епізодів злочинної діяльності, а також те, що не усі особи, які брали в них участь на тепер встановлені, ОСОБА_6 , через сталі стосунки із ними, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження.
Серед іншого, підозрюваний може незаконного впливати на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , оскільки їх показання викривають злочинну діяльність ОСОБА_6 .
Крім того, на даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).Такий ризик також має місце стосовно тих громадян, яких вже повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Однак, стороною обвинувачення не доведено, що встановлені під час розгляду апеляційної скарги обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вважає колегія суддів, обставини, передбачені ст.ст. 181, 194 КПК України, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відсутні, зважаючи на те, що підозрюваний проживає один у квартирі, а тому застосування до нього цілодобового домашнього арешту позбавить його основоположних прав. Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби на думку колегії суддів є достатнім запобіжним заходом.
Окрім того, колегією суддів враховано наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про доведенність вказаних в клопотанні обставин, щодо особи підозрюваного, вік та стан здоров'я підозрюваного, його міцність соціальних зв'язків, те, що ОСОБА_6 має на утриманні трьох дітей.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що матеріали клопотання доводять необхідність обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби. На думку колегії суддів, такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання завдань кримінального провадження.
Як встановлено п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Відповідно до протоколу старшого слідчого в особливо важливих справах другого віділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_25 (а.с.178-182 т. 1) 28 лютого 2024 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_6 затримано у квартирі АДРЕСА_2 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615, п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Так, протокол затримання від 28 лютого 2024 року ОСОБА_6 складено відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу колегією суддів не встановлено, відтак підстав вважати затримання підозрюваного незаконним не убачається.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2024 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., наступної доби за виключенням необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги строком до 28 квітня 2024 року.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи органу досудового розслідування протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінки мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні.
- здати на зберіганні до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів у кримінальному провадженні.
У задоволенні скарги захисника Дройзена ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання громадянина Ізраїлю ОСОБА_6, - відмовити.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 28 квітня 2024 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/9922/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_30
Провадження № 11сс/824/2590/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України