1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 березня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бровари, Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 . ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволені клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_8 , задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, тобто з 12 год. 40 хвил. 07 лютого 2024 року до 06 квітня 2024 до 12 годин 40 хвилин включно, з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку апелянта стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Зокрема, під час проведення обшуку вилучено всі речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та які зберігаються в органу досудового розслідування, а доступу до вилучених речей та документів ОСОБА_6 не має.
Посилається на те, що свідків допитано, експертизу у кримінальному провадженні проведено.
Слідчим суддею не враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, позитивну характеристику, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та тітки, відсутність судимостей.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13 листопада 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023111130003926, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
07 лютого 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
09 лютого 2024 року старший слідчий СВ Броварського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_8 , звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
09 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області клопотання органу досудового розслідування задоволено.
З таким рішенням, колегія суддів погоджується частково, з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного, заслухано позицію прокурора та думку захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що підтверджено матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів та обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення в якому він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннь, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Крім того, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення.
Відтак, на момент розгляду клопотання інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки як встановлено слідчим суддею з чим погоджується і колегія суддів, ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до практики Єропейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Разом з тим, як убачається із даних повідомлення про підозру ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які не є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При цьому, відомостей про наявність інших обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, на підставі яких слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, матеріали клопотання та додані до нього матеріали не містять, та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено.
За таких обставин, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя без законних на те підстав не визначив розмір застави, чим допустив істотне порушення вимог Кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
З урахуванням наведеного, враховуючи обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, майновий стан підозрюваного, дані про його особу, який має міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання, раніше не судимий, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та тітки, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у розмірів 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави.
На переконання колегії суддів, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240 240 гривень, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановитинову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Броварського РУП ГУНП в Київської області ОСОБА_8 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06 квітня 2024 року.
Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 240 240 гривень.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 )
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та Київський апеляційний суд.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 361/1242/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадженя № 11сс/824/2181/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України