Справа № 127/1516/24
Провадження № 1-кс/127/611/24
Іменем України
18 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 31.10.2023, -
ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, яку мотивував тим, що 31.10.2023 він звернувся до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою про вчинення злочину з приводу протиправних дій суддів, прокурорів та поліцейських.
Однак, станом на день звернення до суду зі скаргою відомості до ЄРДР за його повідомленням не внесено та не розпочато досудове розслідування. Вищевказані дії вважає протиправними, у зв'язку з чим просить скаргу задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак останнім до матеріалів скарги додано заяву про розгляд цією справи у його відсутність.
Відділ поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області повноважного представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляду скарги повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність заявника та представника відділу поліції не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дану справу без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2023 ОСОБА_3 звернувся до Президента США, Президента України, СБУ та поліції міста Києва, Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, з заявою про вчинення злочину в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин відносно працівників суду, прокуратури та поліції.
Заява, зокрема, мотивована наступним:
«По сфабрикованій (суддями, прокуратурою, поліцією і зокрема, дізнавачем поліції ОСОБА_4 , вилучені флеш памяті і дівіді диски від 2015 року під час незаконного обшуку в мене, від 03.02.2023, не мають протиправного і не є допустимими доказами та мої заяви, скарги і тощо до 24.02.2022 і після нього, теж не мають протиправного і не є допустимими доказами, бо визнано агресію і агресором росію, лише, з 24.02.2022 і свідок ОСОБА_5 , дала неправдиві свідчення щодо мене для поліції і суду з участю працівника поліції, котрий її допитав в якого явній користі та тощо і 23.06.2023 з Апеляційного суду м. Вінниці отримав упереджену ухвалу за номером 127/3332/23 щодо не скасування арешту на майно з його поверненням мені і моїй сім'ї та в якому, не було і не має нічого протиправного та зокрема, в даній ухвалі, значиться недійсний текст».
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Як зазначив у своїй заяві ОСОБА_3 , підставою для звернення із заявою до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області стало те, що працівники суду, прокуратури та поліції вчинили злочин проти ОСОБА_3 та його сім'ї, умисно сфабрикували та продовжують фабрикувати кримінальну справу проти нього та його сім'ї. Працівники поліції незаконно провели обшук у його помешканні, незаконно вилучили майно яке належить йому та його сім'ї та в подальшому незаконно наклали арешт на вилучене майно, а судом не скасовується арешт з вилученого майна.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_3 та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 від 31.10.2023, суд вважає, що заява, яка була направлена, в тому числі, до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 31.10.2023 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницької апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя