Справа № 136/2117/23
провадження № 2/136/492/23
26 березня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в прядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої поміж іншого майна увійшов житловий будинок із погосподарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивач, спадщину прийняв, шляхом звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою відповідного змісту, в межах визначеного законодавцем строку. Інші спадкоємці відсутні. Нотаріус відмовила у видачі нотаріального акту на зазначене майно, оскільки вказаний житловий будинок мав статус колгоспного двору, тому є об'єктом спільної сумісної власності, а визначити, яка частка належала спадкодавцеві не представляється за можливе, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідач не надав до суду відзиву, утім за підписом голови Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги визнали, не заперечують щодо задоволення позову, а розгляд справи просили проводити за відсутності представника органу місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 07.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовче судове засідання позивач та його представник не з'явились, остання надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримала у заявленому обсязі, просила їх задовольнити.
З огляду на те, що у підготовче судове засідання сторони не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, скориставшись своїми правами, разом з цим суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.
Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 №79/2023, встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась за заповітом вчиненим спадкодавцем 30.05.2022, відповідно до якого остання заповіла усе належне їй рухоме та нерухоме майно з чого воно б не складалось та де б не було ОСОБА_1 . Вказаний заповіт було посвідчено 30.05.2022 старостою Білянського старостинського округу Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за №6-5. За життя спадкодавця заповіт не змінено та не скасовано.
24.07.2023 ОСОБА_1 подав заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини..
Відповідно до довідки виданої Турбівською селищною радою від 14.07.2023 №233, до складу сім'ї ОСОБА_3 , входили: чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та діти - донька ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_1 (а.с.44).
Як слідує із довідки виданої Турбівською с/р 14.07.2023 за №233, на час смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 , на момент смерті ОСОБА_6 за даною адресою інші особи не були зареєстровані та не проживали.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, отож вона йому належить з моменту відкриття спадщини, у зв'язку із чим нотаріусом на частину майна належного спадкодавцеві було видано нотаріальні акти.
Тоді як постановою приватного нотаріуса Врублевської Ю.В. Вінницького району Вінницької області від 27.09.2023 за № 196/02-14 було відмовлено ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_2 , з тих підстав, що він належав до колгоспного двору, був об'єктом спільної сумісної власності, а нотаріусу не представилось за можливе визначити, яка частка належала спадкодавцеві (а.с. 71).
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справі про спадкування" №7 від 30.05.2008, вказано, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 11.08.1990 виданого Староприлуцькою сільською радою народних депутатів (а.с.14), житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору головою якого являється ОСОБА_3 . Право власності на житловий будинок зареєстроване у порядку визначеному діючим законодавством на день вчинення вказаної дії.
Належність об'єкта нерухомого майна до колгоспного двору підтверджується технічним паспортом на житловий будинок (а.с. 17-20), відповідно до якого зазначено, що власником домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , являється ОСОБА_3 .
Як слідує із довідки виданої КП «Вінницьке ООБТІ» від 27.09.2023 (а.с.62), право власності на житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 зареєстроване 11.08.1990 за колгоспним двором головою якого є ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва за № НОМЕР_2 про право особистої власності від 11.08.1990 виданого виконавчим комітетом Липовецької районної ради за №131 від 30.05.1985 і рішення виконавчого комітету Староприлуцької сільської ради від 19.01.1990 за №3. Номер будинку АДРЕСА_3 на підставі наказу за №5 від 20.06.2022, в підтвердження чого надано вказаний документ (а.с.70).
Згідно ст. 120 ЦК Української PCP 1964 майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
На підставі ст.ст. 121, 123 ЦК Української PCP 1964 володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.2005 (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Відповідно до п.п."а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.
Зібрані у справі докази підтверджують, що спірний об'єкт нерухомості належав одній особі, яка була його одноосібним власником ОСОБА_3 .
Позивач спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 прийняв, у тому числі у вигляді житлового будинку, що є предметом спору, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлений можливості за наведених вище підстав.
З урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача є очевидною, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду.
Відповідач позовні вимоги позивача визнав повністю і не заперечували проти задоволення позовних вимог.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009 № 14, «Про судове рішення у цивільній справі»).
Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 42, смт Турбів, Вінницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ - 04326230) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в прядку спадкування за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок (загальною площею - 72,5 кв.м., житловою площею 35,9 кв.м.) із усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , (раніше 11), у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Світлана ШПОРТУН