Провадження № 22-ц/803/877/24 Справа № 210/4169/23 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
27 березня 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Агєєва О.В., Тимченко О.О.,
за участю секретаря Юрченко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року,
встановив:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 13 червня 2000 року по 01 лютого 2022 року на дробильній фабриці гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Виконуючи тяжку роботу позивач підпадав під дію шкідливих виробничих речовин та 13 червня 2023 року йому встановлено захворювання, які визнані такими, які отримані під час виконання трудових обов'язків: сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В. ЛН другого ступеня;вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації з церебральним периферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулопатією, з вираженим статико-динамічним порушенням хребта на фоні протрузії дисків, стійким больовим та м'язові-тонічним синдромами.
При огляді у МСЕК 11 липня 2023 року первинно позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІІ група інвалідності.
Позивачу тривалий час приходиться переносити фізичні страждання: задишка при фізичному навантаженні; сильний кашель; біль у грудях та між лопатковій ділянці, слабкість, підвищена втома; головний біль, запаморочення, загальна слабкість; стійкий біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта; біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових, колінних суглобах, судоми пальців рук, що призводить до моральних страждань та переживань.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь у відшкодування моральної шкоди 380 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 200 000 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходів фізичних осіб та без утримання інших обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 2 000 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь до 380 000 гривень без утримання податків з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Суд першої інстанції безпідставно занизив розмір моральної шкоди не врахувавши, що йому заподіяна шкода ушкодженням здоров'я. Оцінюючи моральну шкоду позивач врахував факт ушкодження здоров'я внаслідок отримання профзахворювання, втрату великого відсотка працездатності, постійні процеси лікування, постійні прийоми ліків, перенесення фізичних страждань, заборону виконувати роботи. Не зважаючи на постійні курси лікування у різних лікувальних закладах стан його здоров'я трохи покращується, а потім, через деякий час, знов погіршується. Визначена ним сума моральної коди в розмірі 380 000 гривень є незначною, дуже заниженою сумою та такою, що може лише частково компенсувати всі його страждання та переживання. Тому просить змінити оскаржуване рішення суду, збільшивши розмір моральної шкоди.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров'я, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 120 000 гривень.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Посилається, що оскільки предметом спору є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому суд порушив право відповідача на участь у судовому засіданні. Вважає посилання позивача у позові на перенесення страждань є поверхневими не підтверджені відповідними доказами і є припущеннями. Посилається, що підприємство не вчиняло будь-яких порушень законодавства про працю щодо позивача, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням у останнього професійного захворювання. Позивач свідомо працював в шкідливих та важких умовах праці, тобто вчиняв дії щодо погіршення власного стану здоров'я, чим сприяв розвитку хвороби. Також відповідач не погоджується з визначеним судом до стягнення розміром моральної шкоди, вважає його завищеним.
В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з'явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано заяву про розгляд його апеляційної скарги без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.4д апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з 13 червня 2000 року по 01 лютого 2022 року.
З Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27 квітня 2023 року встановлено, що позивачем набуто діагнози: сидеросилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В. ЛН другого ступеня; вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з церебральним периферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулопатією, з вираженим статико-динамічним порушенням хребта на фоні протрузії дисків, стійким больовим та м'язові-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, періартрозу колінних та ліктьових суглобів, трофічними порушеннями на кистях.
Відповідно п.17 вказаного Акту хронічне професійне захворювання у позивача виникло за таких обставин: працюючи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 06 червня 2005 року по 01 лютого 2022 року, ОСОБА_1 виконував роботи з керування та налагоджування роботи дробарок, пластинчатих живильників, перевантажувальних пристроїв, привідних станцій пластинчатих живильників, регулює завантаженість дробарок, робить замір та регулювання щілин дробарок, видаляє сторонні предмети, бере участь у ремонтах, здійснює контроль за станом і справністю дробарок, здійснює заміну мастила. Під час виконання своїх трудових обов'язків, на ОСОБА_1 діяли шкідливі виробничі фактори такі як, пил, загальна вібрація, важкість праці.
За результатами первинного огляду МСЕК від 11 липня 2023 року позивачу первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65% безстроково та третю групу інвалідності з 19 червня 2023 року, у зв'язку з професійним захворюванням.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, завдану у зв'язку з отриманим ним на виробництві відповідача професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 26 квітня 2023 року, причинами виникнення професійного захворювання є концентрація пилу фіброгенної дії, вібрація, важкість праці, які перевищують нормативне значення.
Отже, роботодавець ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Суд першої інстанції, при ухваленні рішення, встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача, у шкідливих умовах, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, з подальшими змінами та доповненнями.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 200 000 гривень, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у розмірі 65% та визнаний людиною з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв'язку з втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану, відновлення його стану здоров'я у повному обсязі неможливе.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Відповідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, а також критеріям розумності, виваженості і справедливості у його ситуації.
Так, колегією суддів встановлено, що позивач зазнає фізичний біль, а також страждання у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я. Лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід'ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров'я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров'ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів апеляційного суду, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманих професійних захворювань, працю в шкідливих умовах праці протягом 16 років 07 місяців років на підприємстві відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що потягло втрату працездатності у загальному розмірі 65%, з визнанням позивача особою з інвалідністю третьої групи, що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, приходить до переконання, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 200 000 гривень до 325 000 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу позивача.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження.
Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного суду змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмірі з 2 000 гривень до 3 250 гривень, тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.
Крім того, з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави підлягає стягненню судовий збір 4875 гривень за подання позивачем апеляційної скарги (3250 х 150%).
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , змінити, збільшивши цей розмір з 200 000 гривень до 325 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року в частині визначення розміру судових витрат, стягнутих з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмірі з 2 000 гривень до 3 250 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем в сумі 4875 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
Повний текст постанови складено 27 березня 2024 року.
Головуючий О.І. Корчиста