Справа № 713/526/24
Провадження №2/713/205/24
іменем України
21.03.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибича І. А., з участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Вижницької міської ради Чернівецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Стислий виклад позиції позивачів.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись в суд із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Вижницької міської ради Чернівецької області.
Просять визначити, ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Вижниця, Чернівецької області - 1 (один) місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили. Визначити, ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Вижниця, Чернівецької області - 1 (один) місяць з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Свої позовні вимоги обґрунтували наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати, ОСОБА_3 . ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала у житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема і житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Нещодавно дізналися, що за життя, а саме 10.12.2021 року їхня мати, ОСОБА_3 , склала заповіт, згідно якого усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла синові ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 в рівних частках. 10.12.2021 року заповіт посвідчений старостою с.Чорногузи Вижницької міської ради, Чернівецької області ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №6-42.
Їм не було відомо про наявність даного заповіту, оскільки тривалий час з матір'ю не проживали, перебували та на даний час перебувають за кордоном. Інших спадкоємців та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині немає.
25.01.2024 року, звернулися до Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_3 , де цього ж дня було заведено спадкову справу №6/2024. Державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вони пропустили строк з часу відкриття спадщини для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Зазначена відмова стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В підготовче засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від позивачів надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.
В підготовче засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Вижницької міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачів - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11.04.2022 року, копіями свідоцтв про народження Серія НОМЕР_2 від 17.05.2005 року, Серія НОМЕР_3 від 24.10.1975 року, копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 від 08.04.2015 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається із: житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №259459992 від 02.06.2021 року.
На підтвердження позивачами позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано наступні докази:
Копія заповіту, посвідченого 10.12.2021 року старостою с. Чорногузи Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за №6-42 з даних якого вбачається, що ОСОБА_3 усе майно, що буде належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, що за законом матиме право заповіла позивачам в рівних частках.
Копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №28/02-14 від 25.01.2024 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вони пропустили строк з часу відкриття спадщини для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
При зверненні з даним позовом до суду позивачі посилаються на загальні вимоги закону щодо порядку визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього кодексу).
Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» надано роз'яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до висновку ВСУ, викладеного у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічний висновок викладено у постанові ВСУ від 15 квітня 2021 року по справі №591/1271/18 (провадження №61-195св21).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи оцінку наданим позивачами та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судом встановлено, що:
позивачі як спадкоємці за заповітом, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживали, відповідно до вимог ст.1269 ч.1 ЦК України мали право в установлений ст.1270 ч.1 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини;
позивачі подали до суду позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 зазначили, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є їхня необізнаність про наявність заповіту;
інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №6/2024.
Суд вважає об'єктивними та суттєвими обставини зазначені позивачами, вважає за необхідне встановити додатковий строк позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
На підставі ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись п.24 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 200, 206, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Вижниця, Чернівецької області, - один місяць, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Визначити ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Вижниця, Чернівецької області, - один місяць, з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Позивачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: Вижницька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи: 04062096), місцезнаходження юридичної особи: 59200, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.
Суддя Іван КИБИЧ