Справа №712/2598/24
Провадження №1-кп/712/472/24
27 березня 2024 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024250310000207 від 16.01.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, немаючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 24.01.2001 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ст.17, ч.3 ст.141, ст.44 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням додаткової міри покарання - конфіскації 1/3 майна; із застосуванням ст.46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 2 роки, застосовано штраф 680 грн;
2) 16.04.2002 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.3 ст.185, ст.44 (1960), ч.3 ст.185, ст.42, 43 (1960) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 04.07.2006 звільнений по відбуттю строку покарання;
3) 07.12.2007 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст.190, ч.3 ст.357, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; 30.10.2008 звільнений по відбуттю строку покарання;
4) 25.05.2009 вироком Соснівського районного суду м.Черкаси за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці; 25.08.2009 звільнений по відбуттю строку покарання;
5) 03.08.2011 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст.186 до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Переглянуто вирок 22.11.2011 Апеляційним судом Черкаської області та справу направлено на новий розгляд в той же суд в новому складі суддів. 06.04.2012 вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. 24.07.2012 Апеляційним судом Черкаської області переглянуто вирок та пом'якшено покарання по ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавленні волі, в іншому вирок залишений без змін;
6) 01.03.2013 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; 02.06.2016 звільнений умовно-достроково, згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2016, на невідбутий строк 6 місяців 10 днів;
7) 23.01.2018 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч.2 ст.190 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; звільнений від кримінального покарання, згідно з ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,
15.01.2024 близько 12 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на подальше заволодіння грошовими коштами, підібрав на вулиці пластикову банківську (платіжну) картку ОСОБА_6 , видану АТ КБ «Приватбанк», з номером НОМЕР_1 , яка є засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , та яка поряд із платіжними має нефінансові додатки, що містять ідентифікаційні дані про держателя - ОСОБА_6 і дають змогу ідентифікувати її, та обліковувати виконані нею операції із застосуванням цього електронного платіжного засобу у певних системах виплат та у зв'язку з цим, відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», визнається офіційним документом.
Він же, 15.01.2024 у період часу з 12 години 16 хвилин по 12 годину 17 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину ДП «Юрія-2», за адресою: вул. В.Чорновола, 160/5, м.Черкаси, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та в подальшому неодноразово продовжений, востаннє на 90 діб Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 №3429-IX, незаконно, таємно, шляхом використання банківської картки № НОМЕР_1 , яку попередньо привласнив, заволодів коштами потерпілої ОСОБА_6 , які знаходилися на банківському рахунку НОМЕР_2 , здійснивши оплату товарів, а саме сигарет «Marlboro», на загальну суму 380 грн 00 коп., заподіявши потерпілій збитків на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; та ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_4 показав, що 15.01.2024 приблизно в обідній час біля будинку АДРЕСА_2 , на тротуарі він знайшов та підібрав пластикову картку «ПриватБанк», з «ПейПас». Потім, ОСОБА_4 зайшов до приміщення магазину, що навпроти школи №18, та здійснив покупку чотирьох пачок цигарок «Marlboro» на загальну суму 380 гривень. ОСОБА_4 вказав, що в березні 2024 року він відшкодував потерпілій завдану шкоду в повному обсязі. ОСОБА_4 щиро розкаювався у вчиненому, та запевняв, що подібне більше не повториться. Додатково він зазначив, що має постійне місце проживання, де мешкає з матір'ю; також, він має підробітки на будівництві.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .
Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; та ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується положеннями ст.ст. 65-67 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд приймає до уваги, що скоєні кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії проступку та тяжкого злочину.
ОСОБА_4 раніше судимий, перебуває під наглядом лікаря-нарколога з 16.06.2020 з діагнозом «синдром залежності від опіоїдів»; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання; неодружений, на утриманні дітей не має; офіційно не працює.
Під час судового провадження ОСОБА_4 повністю відшкодував потерпілій майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 380 гривень.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі, а також у межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно з абз.4 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст.72 КК України (2341-14).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Водночас, суд вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, та на підставі ст.75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов по кримінальному провадженню заявлено не було.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні у вигляді цілодобового домашнього арешту слід скасувати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374, 381, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, з урахуванням ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- два касові чеки від 15.01.2024; диск марки «Verbatim», DVD-R, 4,7GB, 120 min, 16x з відеозаписами з камери відеоспостереження, розташованої на вікні квартири АДРЕСА_3 , за період часу 15.01.2024 з 11 год. 50 хв. по 12 год. 40 хв.; DVD-R диск, на якому міститься інформація щодо виконання ухвали слідчого судді Сосніського районного суду м.Черкаси №712/1236/24 від 05.02.2024, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- шапку чорного кольору з сірою смужкою, яка передана до кімнати зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1