Справа №712/2736/24
Провадження №1-кп/712/487/24
про продовження запобіжного заходу
26 березня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000232 від 29.08.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000232 від 29.08.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, прокурор просив задовольнити клопотання. Прокурор просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за аналогічні правопорушення, тяжкими захворюваннями не страждає, неодружений, на утриманні дітей не має, не працевлаштований, не має джерел доходу; ОСОБА_7 також не була працевлаштована та не мала законного джерела доходу. Тяжкість покарання збільшує ризик переховування обвинувачених від суду.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, до нього не додано доказів на підтвердження ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, та здійснення незаконного впливу на свідків; наведені прокурором ризики ґрунтуються на припущеннях. Захисник вказав, що ОСОБА_7 є раніше не судима, має на утриманні чотирьох дітей, та перебуває у декретній відпустці. За вказаних обставин, захисник та обвинувачена просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА_7 зазначила, що нині її діти перебувають під опікою соціальних служб, у випадку обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, її будуть фінансово підтримувати двоюрідний брат та свекруха.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вказав, що прокурором не підтверджено доказами наявність ризиків, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу. За вказаних обставин, захисник просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений вказав, що він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; там мешкає його матір.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з положень ч.4 ст.199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганнянаявним ризикам.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 28 березня 2024 року; ОСОБА_7 - 27 березня 2024 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
Керуючись ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їх вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи на волі, можуть здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом, і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні. Тяжкість покарання також збільшує ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченої ОСОБА_7 від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченої, яка раніше не судима, тяжкими захворюваннями не страждає, є особою працездатного віку, до затримання не працювала, офіційних джерел доходу не мала; має чотирьох дітей.
ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, не має законного систематичного джерела доходу, на даний час притягується по іншому кримінальному провадженню щодо злочину в сфері незаконного обігу наркотичних, психотропних речовин.
В рамках даного кримінального провадження обвинуваченій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкримінується вчинення трьох злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що може свідчити про те, що така їх діяльність носила систематичний та цілеспрямований характер та обвинувачені можуть продовжити свою незаконну діяльність, що свідчить про ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зважаючи на те, що обвинуваченим інкримінується вчинення тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Доводи захисників щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_5 на наявність на утриманні у ОСОБА_7 чотирьох дітей, що є підставою для клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та зазначає, що даного запобіжного заходу недостатньо для забезпечення належної поведінки обвинуваченої, враховуючи, що злочинна діяльність могла бути джерелом доходу обвинуваченої та утримання дітей, тому домашній арешт не буде сприяти належному виконанню обов'язків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, на стадії підготовчого судового засідання, коли судовий розгляд справи не розпочався, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинувачених, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим заставу у розмірі 60-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та зумовити їх належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинувачених такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 26 березня 2024 року по 24 травня 2024 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 60-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 26 березня 2024 року по 24 травня 2024 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 60-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні обвинуваченого, зобов'язана роз'яснити йому або заставодавцю обов'язки, покладенні на обвинуваченого, та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, а також іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1