Справа № 638/20190/23
Провадження № 2/638/2694/24
26 березня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря - Бикової Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.12.1990 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Комінтернівським відділом РАЦС у м. Харкові, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають повнолітнього сина- ОСОБА_3 , 1991 року народження.
Зазначає, що з 2005 року фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені у зв'язку з відсутністю взаємоповаги, втратою почуття взаємної любові та поваги, різних поглядів на сімейні відносин та обов'язки з ведення спільного господарства.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи, що у справі є достатні докази про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 223, ст.ст.280-281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 1990 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №1283.
Позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що сторони проживають за різними адресами, подружні відносини припинені внаслідок різних поглядів на сімейні відносини та обов'язки з ведення спільного господарства, втрати почуття взаємної любові та поваги.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідачем доказів в спростування позиції позивача та викладених нею обставин та наданих доказів в обґрунтування вимог позовної заяви, суду не надано, своїм правом приймати участь при розгляді справи та надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких заходів для явки до суду ним не вжито, не подано клопотань про відкладення розгляду справи чи письмових заперечень проти розірвання шлюбу, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно із ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, яка не просить суд стягнути з відповідача сплачений нею за подання до суду даної позовної заяви судовий збір, суд вважає, що судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 91,112-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 29 грудня 1990 року Комінтернівським відділом РАЦС у м. Харків, актовий запис №1283, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя Д.М. Цвіра