Справа № 757/32405/23-а
Провадження № 2-а/761/296/2024
04 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
19.09.2023 р. на адресу суду від Печерського районного суду м.Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 632378 від 11.07.2023 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 11.07.2023 р. о 22 год. 30 хв. позивач керував транспортним засобом марки «Honda», модель «CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вул.Доброго Дуба та вул.Покровської в с.Гатне Київської області, не маючи права керування таким транспортним засобом, зокрема посвідчення водія, чим порушив вимоги п.2.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, оскільки позивач не визнав порушення, що ставилось йому за вину, зазначив, що не порушував ПДР України та посадовою особою відповідача не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, що мали значення для вирішення її в точній відповідності із законом, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Ухвалою від 26.09.2023 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів відповідачем отримано, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Разом з тим, у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.2 ст. 175 КАС України.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 11.07.2023 р. старший інспектор СРРП ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київської області Співінський С.О. виніс відносно позивача постанову, якою притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 11.07.2023 р. о 22 год. 30 хв. позивач керував транспортним засобом марки «Honda», модель «CR-V», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вул.Доброго Дуба та вул.Покровської в с.Гатне Київської області, не маючи права керування таким транспортним засобом, зокрема посвідчення водія , чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст. 126 КУпАП.
Вимоги пункту п.2.1«а» ПДР України встановлюють, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в своєму адміністративному позові вказав, що ПДР України не порушував, оскільки транспортним засобом не керував. Крім того зазначив, що оскільки посадова особа відповідача не врахувала його пояснення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та не надала жодного доказу на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, тому на думку позивача було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та не вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача суду не надавалось доказів вчинення позивачем правопорушення визначеного в оспорюваній постанові, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначеної події технічними приладами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
Так, стороною відповідача не підтверджено належними та допустимими доказами факту керування позивачем транспортним засобом, що свідчило б про його обов'язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Також судом встановлено, що разом з оспорюваною постановою відносно позивача також був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2023 р. у справі № 369/12801/23, яка набрала законної сили, встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема наданими доказами не підтверджено факт керування останнім транспортним засобом, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що посадовою особою відповідача в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, посадовою особою відповідача не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак, стороною відповідача не надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності дій посадової особи під час винесення відносно позивача оспорюваної постанови.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 632378 від 11.07.2023 р., винесену посадовою особою відповідача, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративним позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 632378 від 11.07.2023 р., винесену старшим інспектором СРРП ВП № 2 Фастівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області Співінським Сергієм Олексійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: