Номер провадження 3/754/1193/24
Справа №754/2149/24
Іменем України
26 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив:
09.02.2024 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, в м. Києві по пр.Броварському, 95, повторно протягом року, керував автомобілем ЗАЗ 110308 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто правопорушення скоєне повторно протягом року, що підтверджується постановою ББА № 558127 від 08.02.2024, чим порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Розгляд справи було призначено на 28.02.2024, 11.03.2024, 21.03.2024 у зв'язку із неявкою в судові засідання ОСОБА_1 , розгляд вказаної справи відкладено на 26.03.2024.
26.03.2024 до суду ОСОБА_1 , будучи повідомлений про місце і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку на адресу, вказану в протоколі про адміністративне правопорушення, не з'явився, клопотань та заяв про відкладення судового розгляду не надав.
За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо повідомлення особи про судове засідання ОСОБА_1 сповіщено про час, дату і місце розгляду справи в передбачений і дозволений спосіб, шляхом направлення повісток поштовим зв'язком.
З метою недопущення порушення розумних строків, затягування справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи вимоги ч.2 ст. 268 КУпАП, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 по наявних матеріалах справи.
Враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст.126 КУпАП, а також принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів справи оскільки в змозі всебічно, повно та об'єктивно встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, з переглянутого в суді відеозапису 473190, 473857 вбачається, що ОСОБА_1 роз'ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, від підпису в протоколі та отримуванні копії протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Дослідивши протокол про адміністративні правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.1 А Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною п'ятою ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона даного правопорушення є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 09.02.2024 серії ААД № 521618, в якому, зокрема, зазначено, що 09.02.2024 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, в м. Києві по пр.Броварському, 95, повторно протягом року, керував автомобілем ЗАЗ 110308 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто правопорушення скоєне повторно протягом року, що підтверджується постановою ББА № 558127 від 08.02.2024, чим порушив п. 2.1 А Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
- переглянутим в суді відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) 473190, 473857 працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, що не має документів на право керування транспортним засобом, їде до м.Києва з Чернігівської області;
- постановою серії ББА №558127 від 08.02.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме: керування 08.02.2024 транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім цього, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 521618, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, повторно протягом року керував транспортним засобом. Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 126, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Скляренко У.В.