27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 202/5535/21
провадження № 61-1434ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
Ухвалами Верховного Суду від 31 серпня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року залишені без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 вересня 2023 року, а саме запропоновано заявнику надати суду докази сплати судового збору або докази, які з достовірністю підтверджують скрутний майновий стан для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, уточнити вимоги касаційної скарги на ухвалу від 19 грудня 2022 року та постанову від 19 липня 2023 року та викласти їх відповідно до повноважень суду касаційної інстанції. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернені заявникові.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року, рішення цього ж суду від 21 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у цій справі визнано неподаними та повернено заявнику.
ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику: 1) надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року із зазначенням підстав для поновлення такого строку та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; 2) сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження заявнику буде відмовлено у відкритті касаційного провадження, а в разі невиконання вимог іншої частини цієї ухвали касаційну скаргу буде повернено.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для сплати судового збору в розмірі 536,80 грн, поданої на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернена заявнику.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року повернено заявнику.
У січні 2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, запропоновано сплатити судовий збір, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення/зменшення/розстрочення/відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги, а також подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги із наведенням належних підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій та обґрунтувати їх, зазначити в чому полягає порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій,додати докази надсилання учасникам справи копії цієї касаційної скарги через систему «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
На виконання ухвали суду заявникнадіслав нову редакцію касаційної скарги, зокрема, в якій повторно просить звільнити його від сплати судового збору.
Проте заявник, не надав належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану відповідно до вимог ухвали. Повторно надані документи, які були подані разом з касаційною скаргою, не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 22 лютого 2024 року ОСОБА_1 усунув частково, судовий збір не сплатив.
Верховний Суд зазначає, що підставою для звільнення сторони від сплати судового збору за подання касаційної скарги є врахування її майнового стану. Водночас, обґрунтовування пов'язаних з цим обставин, які вказують на неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявнику.
Таким чином, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду касаційної інстанції щодо оскарження зазначених судових рішень.
Верховний Суд надав можливість заявнику реалізувати право на доступ до суду, роз'яснив про недоліки касаційних скарг та надавав достатні строки для їх усунення, проте заявник їх не усунув.
Оскільки заявник не усунув недоліків цієї касаційної скарги в повному обсязі, то касаційна скарга відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпрометиз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкодиповернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник