27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 577/2120/23
провадження № 61-3353ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бачалом Олександром Петровичем, на постанову Сумського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У березні 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Бачала О. П. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить: 1. Скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні; 2. Залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Водночас рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік в сумі 10 604,00 грн.
Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 15 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Разом з тим, постановою Сумського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У позові ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» 1 610,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 409 ЦПК України.
З огляду на зазначене, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити її прохальну частину, а саме: зазначити, в якій саме частині оскаржується судове рішення апеляційного суду та вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням приписів статті 409 ЦПК України. Надати нову редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників у справі.
Разом з тим, у касаційній скарзі заявник вказав, що на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Ураховуючи положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», заявник звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
Отже, позивач звільняється від сплати судового збору лише за позовні вимоги про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, проте за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір.
Схожі висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 757/56163/19-ц.
Отже, якщо заявник оскаржує постанову апеляційного суду про відмову у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то заявнику необхідно сплатити судовий збір за цю вимогу.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом у 2023 році. Ставка судового збору за вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 816 066,91 грн становить 8 160,66 грн (816 066,91 х 1 %). Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 16 321,33 грн (8 160,66 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Отже, у разі оскарження постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 16 321,33 грн або надати документи, що підтверджують підстави для звільнення/розстрочення/відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бачалом Олександром Петровичем, залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 29 квітня 2024 року, але який не може перевищувати п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник