25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 214/8336/20
провадження № 61-3190ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фауна Гранд» про відшкодування шкоди та визнання недійсним пункту договору оренди,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, запропоновано подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити щодо яких норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, або інші, передбачені цивільним процесуальним законом, підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, сплатити судовий збір у розмірі 22 701,60 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, повернуто з підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України.
16 січня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровськоїобласті від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, повернуто з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
02 березня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., засобами поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексукасаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.
У поданій касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
Саме лише посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, без його обґрунтування, не свідчить про виконання заявником вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що її мотивувальна частина складається із викладення обставин справи та містить формальне посилання на неправильність та незаконність судових рішень. Таким чином, заявник не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.
У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фауна Гранд» про відшкодування шкоди та визнання недійсним пункту договору оренди, повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко