27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 362/3654/23
провадження № 61-3274ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області, яка підписана представником Мєзєс Оленою Володимирівною , на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Київській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції України в Київській області, яка підписана представником Мєзєс О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.
На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким: Щадило Анатолій Антонович - керівник; Мєзєс Олена Володимирівна - (представник) має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє у судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні, 3-й стороні, з правом посвідчення копій документів, підписання та подання позову, апеляційних, касаційних скарг, без права визнання, відкликання, відмов від позову, апеляційних, касаційних скарг та укладання мирових угод).
Касаційну скаргу необхідно повернути особі, що її подала, з таких підстав.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша
статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частинами першою, третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня
2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Касаційна скарга підписана представником Мєзєс О. В. , на підтвердження повноважень якої додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не є достатніми доказами, які підтверджують повноваження на представництво Головного управління Національної поліції України в Київській області.
Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Національної поліції України в Київській області зареєстроване як юридична особа, тому у разі подання касаційної скарги в порядку самопредставництва заявнику необхідно надати статут, положення або трудовий договір, які підтверджують її участь у справі за правилами самопредставництва юридичної особи - Головного управління Національної поліції України в Київській області.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності,
не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (частина четверта статті 393 ЦПК України).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять документів, які б засвідчували, що Мєзєс О. В. є визначеною законом, статутом чи трудовим договором особою, якій надається право діяти від імені Головного управління Національної поліції України в Київській областів порядку самопредставництва.
Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів належного уповноваження Мєзєс О. В. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Національної поліції України в Київській області відповідно до статей 58, 62 ЦПК України, тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникові з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Київській області, яка підписана представником Мєзєс Оленою Володимирівною , на постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції України в Київській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник