27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 161/14312/23
провадження № 61-2273ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовичавід участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» про спростування недостовірної інформації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2024 року,
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2024 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 визначено суддю-доповідача - Краснощокова Є. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гудиму Д. А., Русинчука М. М.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Заявнику надано строк для усунення її недоліків, запропоновано надіслати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Ухвала мотивована тим, що заявник у касаційній скарзі посилається на необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 753/21884/17. Разом з тим, аналіз касаційної скарги свідчить, що у ній відсутнє вмотивоване обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведеній постанові Верховного Суду. Сама по собі вказівка на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстав касаційного оскарження та не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
24 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій також заявлено про відвід судді-доповідача Краснощокова Є. В.
Заява обґрунтована тим, що у позивача виникає сумнів у неупередженості судді-доповідача, оскільки його касаційна скарга відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства щодо зазначення підстав касаційного оскарження, ухвала про залишення скарги без руху містить ознаки формалізму, оскільки обмежує права заявника на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 05) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У статті 37 ЦПК України наведений перелік обставин, за яких не допускається повторна участь судді в розгляді справи.
Згідно з частинами першою - третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Belukha v. Ukraine, № 33949/02, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). У кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (Pullar v. United Kingdom, № 22399/93,ЄСПЛ, від 10 червня 1996 року, § 38).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Краснощокова Є. В. свідчить, що в ній відсутнє обґрунтування підстав для його відводу, передбачених статтею 36 ЦПК України, зокрема, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а доводи заяви зводяться виключно до незгоди із процесуальним рішенням судді.
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, питання про відвід відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовичавизнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді-доповідача Краснощокова Євгенія Віталійовича передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков