27 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 904/4015/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальність "СІЛЛ ОІЛ" на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та від 21.02.2024 (колегія суддів: Кощеєв І. М., Чус О. В., Дармін М. О.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "СІЛЛ ОІЛ" до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; 2) Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міської ради про визнання права на звільнення від орендної плати,
Товариство з обмеженою відповідальність "СІЛЛ ОІЛ" (далі - ТОВ "СІЛЛ ОІЛ") звернулося до суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просило визнати право на звільнення позивача від сплати орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 14.12.2021 до 24.07.2023 в сумі 2 941 845,75 грн без ПДВ згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020.
26.09.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвали рішення про часткове задоволення позову, визнав у ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" право на звільнення від сплати орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 29.12.2021 по 24.07.2023 в сумі 2 840 042,63 грн без ПДВ, згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.10.2020.
12.10.2023 цей же суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з відповідача на користь позивача витрати останнього на професійну правничу допомогу у сумі 5 792,37 грн.
14.02.2024 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування рішення суду першої інстанції від 26.09.2023 та ухвалив нове - про відмову у позові, а 21.02.2024 - прийняв постанову про скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
05.03.2024 ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та від 21.02.2024, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2023 та додаткове рішення цього ж суду від 12.10.2023 - залишити в силі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" зазначило, що оскаржує судові рішення відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у вказаних у касаційній скарзі низці постанов Верховного Суду; у касаційній скарзі наведені відповідні обґрунтування цієї підстави оскарження.
Окрім цього, скаржник також вказав, що оскаржує судові рішення також з підстави, визначеної у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
Однак, пославшись у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України як одну з підстав касаційного оскарження, ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" не обґрунтувало цю підставу касаційного оскарження, оскільки не вказало, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Тож скаржнику необхідно визначитися щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, та обґрунтувати таку підставу з урахуванням викладеного вище.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, касаційна скарга ТОВ "СІЛЛ ОІЛ" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення цих недоліків шляхом подання суду письмових обґрунтувань підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням наведеного в цій ухвалі.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вважатиметься неподаною.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "СІЛЛ ОІЛ" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов