Ухвала від 26.03.2024 по справі 914/2468/20

УХВАЛА

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2468/20(914/903/22)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024

та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023

у справі №914/2468/20 (914/903/22)

за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області,

до відповідача: Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»,

про стягнення 1 635 250,01 грн

в межах провадження у справі №914/2468/20

за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області,

про банкрутство Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 по справі № 914/2468/20 (914/903/22) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у справі № 914/2468/20 (914/903/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О.В., судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, предметом позову у справі № 914/2468/20 (914/903/22) є вимога Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про стягнення 1635 250,01 грн.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 39246,00 грн (24528,75 (1,5 відсотка від оспорюваної суми) х 200% х0,8), враховуючи, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню.

Проте, матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 39246,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 39246,00 грн грн за подання касаційної скарги.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/22) складено та підписано 29.01.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 в касаційному порядку припадав на 19.02.2024.

Скаржник звернувсь до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/22) - 07.03.2024, сформована в системі "Електронний суд" 07.03.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З тексту касаційної скарги, вбачається, що скаржник не порушує питання про поновлення пропущеного нею процесуального строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/22).

З огляду на вищезазначене, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/2468/20 (914/903/22) підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2, 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/2468/20 (914/903/22) залишити без руху.

2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у визначеному розмірі та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав (зокрема, докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції).

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський