27 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/286/24
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А. В., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» про забезпечення позову до його подачі до суду від 22.03.2024 б/н у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД»,
вул. Голосіївська, буд. 13а, кв. 240, м. Київ, 03039;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс»,
вул. Зарічна, 3, смт Варва, Чернігівська область, 17600;
без виклику (повідомлення) учасників справи
25.03.2024, до подачі позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, з проханням:
- шляхом заборони вчиняти третім особам дії щодо укладення будь-яких правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс»;
- шляхом заборони вчиняти третім особам дій щодо перерахування будь-яких коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс»;
- шляхом заборони вчиняти третім особам дії щодо передання Товариству з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» майна;
- шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» вчиняти будь-які правочини щодо майна цього Товариства.
За поясненнями заявника, останній, як співзасновник та учасник ТОВ «Іст Агро Сервіс», який володіє 50% його статутного капіталу, має намір звернутись до суду з позовом до ТОВ «Іст Агро Сервіс» про визнання протиправними дій Товариства щодо відмови в наданні ТОВ «Корнфілд ЛТД», як співзасновнику та учаснику цього Товариства, в можливості ознайомитись з документами цього Товариства (немайновий позов).
Мотивував необхідність вжиття заходів забезпечення до подачі позову тим, що заявник не має можливості прийняти участь в управлінні Товариством, оскільки не володіє будь-якою інформацією стосовно господарської діяльності Товариства, відтак останнє має можливість вчиняти дії, які завдають шкоди інтересам заявника як учасника цього Товариства, у тому числі шляхом укладення різноманітних правочинів, спрямованих на відчуження майна або інші дії, що призведуть до вибуття із розпорядження Товариства документів, що містять інформацію про його господарську діяльність.
Порядок забезпечення позову в справах, що розглядаються за правилами господарського судочинства, врегульований главою 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, зі змінами).
За частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За частинами 1, 3 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (частина 10 статті 137 ГПК України).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 921/40/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні в випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 73, частини 1 статті 74, частини 1 статті 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання та інше.
Суд установив, що заява позивача про забезпечення позову не містить належного обґрунтування.
Заявник повідомив про намір звернутись до суду з позовом на захист його корпоративних прав як учасника Товариства, зокрема, на участь в управлінні господарською діяльністю Товариства, в тому числі на доступ до інформації щодо господарської діяльності Товариства.
З наведеного слідує, що предметом спору є корпоративні права учасника Товариства на участь в управлінні Товариством. Натомість, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, що ніяким чином не пов'язані з предметом спору (шляхом заборони третім особам вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів з Товариством, щодо перерахування коштів або передачі майна на користь Товариства, щодо розпорядження Товариством належним йому майном). Натомість вжиття судом запропонованих заходів забезпечення позову, повністю зупинить господарську діяльність Товариства та може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (контрагентів Товариства), що не є учасниками даного спору.
Водночас, доводи заявника, що наразі Товариство має можливість вчиняти правочини на шкоду інтересам ТОВ «Корнфілд ЛТД» як учасника цього Товариства, є лише припущенням, оскільки не ґрунтується на жодних доказах.
За висновком суду, заявник не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним у заяві шляхом може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останній має намір звернутись до суду, відтак, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 13, 14, 74 - 80, 86, 136 - 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.03.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко