Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/944/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши клопотання від 21.03.2024 Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , смт Кегичівка Харківської області
до Фізичної особи ОСОБА_2 , смт Слобожанське Харківської області , Фізичної особи ОСОБА_3 , смт Кегичівка Харківської області
про переведення прав і обов'язків покупця частки в статутному капіталі товариства
Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - перший відповідач) та Фізичної особи ОСОБА_3 (надалі - другий відповідач), в якому просить перевести права і обов'язки покупця частки (в розмірі 14000 гривень або 9.5%) в статутому капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський Агрошляхбуд" (ідентифікаційний код 03581931, місцезнаходження: 64003, Харківська обл., Красноградський р-н (до об'єднання Кегичівськнй р-н), смт Кегичівка, вул. Холодноярська (до перейменування вул. Пушкіна), буд. 45) за договором купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).
На підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 було здійснено продаж належної їй частки (14000,00грн. або 9,5% статутного капіталу ТОВ "Кегичівський Агрошляхбуд") ОСОБА_3 , який не є і не був учасником вказаного товариства. При цьому, всупереч вимогам статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ОСОБА_2 не повідомляла позивача, який також є учасником вказаного товариства, про свій намір продати належну їй частку. У зв'язку з цим, позивач вважає, що було порушено його переважне право позивача на придбання вказаної частки.
Одночасно з даним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд застосувати заходи забезпечення позову, а саме: заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо частки (частини частки) ОСОБА_3 в розмірі 14000,00 гривень або 9,5% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський Агрошляхбуд", а саме: заборонити вносити зміни щодо зміни вищевказаної частки (частини частки) до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Розглянувши матеріали даної заяви, суд зазначає наступне.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.
У своїй заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що ОСОБА_3 , за відсутністю заборони, може вільно розпорядитись часткою (частиною частки), що в майбутньому ускладнить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Втім, всупереч вказаним процесуальним нормам, позивачем не надано суду жодних доказів того, що на даний час другим відповідачем вживаються заходи щодо відчуження придбаної ним частки.
Отже припущення позивача про те, що на даний час існує реальна вірогідність подальшого відчуження другим відповідачем спірної частки, через що рішення у даній справі не зможе бути виконаним, слід визнати недоведеним.
Також суд зазначає, що позивач належним чином не обґрунтував, яким чином невжиття обраного ним заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Так, у випадку задоволення позову про переведення прав покупця частки в розмірі 14000 гривень або 9.5% в статутому капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський Агрошляхбуд" на позивача, останній матиме реальну можливість здійснити реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі рішення суду у даній справі.
Таким чином, у суду відсутні достатні підстави вважати, що незастосування обраних позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Зазначене виключає застосування заходів забезпечення позову.
Посилання позивача на судову практику Верховного Суду щодо застосування заходів забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості не є релевантним до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання від 21.03.2024 Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Ухвалу підписано 27.03.2024.
Суддя М.В. Калантай