26 лютого 2024 року м. ТернопільСправа № 921/534/23(500/3787/23)
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
за участі секретаря судового засідання Шмир А.І.
розглянув матеріали справи
за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021
до відповідача: Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, вул. Кульчицької, буд.8, м. Тернопіль, 46001
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 81 861,40 грн
в межах справи №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ідентифікаційний код 31995099
За участі представників:
Позивача: Бабій В.В.; Клімова О.В.;
Відповідача: Борова Л.В.
Встановив: Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 81861,40 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 матеріали справи №500/3787/23 за позовною заявою Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 81861,40 грн надіслано на розгляд до Господарського суду Тернопільської області, в провадженні якого перебуває справа №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Ухвалою Господарського суду тернопільської області від 13.10.2023 матеріали справи №500/3787/23 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, буд.8, м. Тернопіль, 46001 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 81 861,40 грн - прийнято до свого провадження в межах справи №921/534/23 про банкрутство ДП “Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та призначено у справі №921/534/23(500/3787/23) судове засідання на 07 листопада 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2022 році відповідач не виконав нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. З огляду на це, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 76 937,40 грн., сума яких визначена у розрахунку. Однак, заборгованість не сплачена, тому додатково було розраховано пеню у розмірі 4 924,00 грн. у зв'язку із чим загальна сума заборгованості складає 81 861,40 грн.
Ухвалою суду від 23.11.2023 у зв'язку з перебуванням судді Сидорук А.М. у відпустці, повідомлено учасників судового процесу, що судове засідання у справі №921/534/23(500/3787/23) відбудеться 12.12.2023.
В судовому засіданні 12.12.2023 було оголошено перерву до 28 грудня 20223 року.
Ухвалою суду від 28.12.2023 відкладено судове засідання у справі №921/534/23(500/3787/23) на 12 січня 2024 року та зобов'язано Дочірнє підприємство “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” надати суду докази подання відповідачем у 2022 році звітності /відповідно до чинного законодавства, яке діяло в зазначений період/ із зазначенням інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН з відміткою “вакансії для осіб з інвалідністю”.
08 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача подано пояснення по справі б/н від 08.01.2024 /вх. №185/, в яких представник відповідача зазначає, що на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Разом з тим відповідач вказує, що періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Окрім того, звертає увагу, що у ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" протягом 2022 року середньооблікова чисельність штатних працівників становила 66 осіб, з них 8 осіб з інвалідністю, що підтверджується довідкою від 14.08.2023 за №10-5/593. Таким чином, як зазначає відповідач протягом 2022 року ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "автомобільні дороги України" виконано норматив робочих місць для прав лаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року.
Ухвалою суду від 31.01.2024 повідомлено учасників судового процесу, що судове засідання у справі №921/534/23(500/3787/23) відбудеться 26.02.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2024 позовні вимоги підтримала в повному обсязі із підстав зазначених у позовній заяві.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо позовних вимог з підстав викладених у відзиві №06-2/599 від 16.08.2023 та пояснень у справі б/н від 08.01.2024.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
08.09.2023 відкрито провадження у справі №921/534/23 за заявою Дочірнього підприємства “ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд.8, ідентифікаційний код 31995099 та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з статтею 15 Європейської соціальної хартії (переглянутої), Страсбург, 3 травня 1996 року (Хартію ратифіковано із заявами Законом № 137-V від 14 вересня 2006 року; EuropeanSocialCharter) з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов'язуються, зокрема:1. вжити необхідних заходів для забезпечення особам з інвалідністю орієнтування, освіти та професійної підготовки, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах;2. сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу осіб з інвалідністю і утримувати їх у звичайному виробничому середовищі та пристосовувати умови праці до потреб осіб з інвалідністю, або, коли це видається неможливим у зв'язку з інвалідністю, шляхом облаштування або створення спеціальних робочих місць з урахуванням ступеня інвалідності. У деяких випадках такі заходи можуть вимагати використання спеціалізованих служб працевлаштування та надання допомоги;3. сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.
Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, статтею 17 цього Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Статтею 18 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.
Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", та порядок її подання (чинний з 31.05.2013).
Наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 №827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 Про затвердження форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520.
Відповідно до пункту 1.4 (Розділ І Порядку) форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Згідно з пунктом 1.5. (Розділ І Порядку) форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Судом встановлено доводи позивача стосовно того, що на підприємстві у спірний період середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" становила 66 штатних працівників, а з них 8 працевлаштованих осіб з інвалідністю, з яких: 2 осіб - філія "Заліщицька ДЕД та 6 осіб - Філя "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця", що підтверджується довідкою від 14.08.2023 за №10-5/593.
Відповідно до поданого позивачем Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність працівників облікового складу за рік, у Філії "Кременецька дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" становить 19осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) одиниць - 1; середня річна заробітна плата штатного працівника складає 76 937,40 грн, у сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн, а саме: 76 937,40 грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно Наказу АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №126 від 14.12.2022 "Про припинення (реорганізацію) філії ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" припинено (реорганізовано) філію "Кременецька дорожня експлуатаційна дільниця" (код ЄДРПОУ ВП: 33680403, місцезнаходження; 47073, Тернопільська обл., Кременецький район, с. Іква) ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" шляхом приєднання до Філії "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
При цьому, суд зазначає, що Філії "Дорожніх експлуатаційних дільниць" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є відокремленими підрозділами, що самостійно не здійснюють розрахунки із застрахованими особами, не ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності та не мають окремих балансів.
Приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік" передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Таким чином, будь - яка звітність складається і подається виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.
Згідно ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Таким чином, діюче законодавство України чітко розрізняє відокремлені підрозділи та передбачає такі їх види: філія, представництво, відділення, інший відокремлений підрозділ.
Суд зазначає, що приписами Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" чітко визначено перелік осіб, що підпадають під дію цього Закону та до яких застосовуються вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, в такому переліку відсутні філії, представництва, відокремлені підрозділи. Закон чітко визначає, що його вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стосується виключно юридичних осіб та фізичних осіб, що використовують найману працю.
Так, стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вказує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Отже, вказана вимога стосується саме і виключно юридичних осіб, зокрема підприємств. Положеннями цієї статті не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.
Отже, у ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" чітко прописаний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями.
У вказаному переліку відсутні відокремлені підрозділи, оскільки відокремлені підрозділи звітують щодо осіб з інвалідністю перед юридичною особою, що їх створила, на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово-господарської діяльності в цілому по ДП "Тернопільський облавтодор".
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що приписи Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відносяться саме до ДП "Тернопільський облавтодор" в цілому, а не до Філії "Кременецька дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як відокремленого структурного підрозділу ДП "Тернопільський облавтодор".
В той же час, зі змісту наданих представником відповідача у відзиві пояснень та доказів встановлено, що у 2022 році у ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 66 осіб.
При цьому, з наданих відповідачем документів вбачається, що протягом 2022 року на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників загалом становила 8 осіб з інвалідністю, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них єдиного внеску за 2022 рік.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що відповідачем не порушено вимоги законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а вимоги позивача стосуються надання оцінки діям філії відповідача, яка здійснює власну діяльність без створення юридичної особи, у суду відсутні підстави вважати, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до відповідача.
Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення суми адміністративного господарських санкцій та пені.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 27.03.2024.
Суддя А.М. Сидорук