Рівненський апеляційний суд
27 березня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Новака Миколи Анатолійовича на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Новак М.А. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Вважає, що вина в інкримінованому ОСОБА_1 правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, оскільки матеріали справи не містять доказів керування ним автомобілем, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або
Справа №562/4450/23 Суддя в суді І інстанції - Шуляк А.С.
Провадження № 33/4815/161/24 Суддя в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2 необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 10 грудня 2023 року о 18 год. 00 хв., по вул. Коперника, 44, в м. Здолбунів, Рівненського району, Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував маршрутним транспортним засобом марки "БАЗ-А079С4", р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810. Результат огляду становить 2,27 % проміле, що підтверджується тестом №3869 від 10.12.2023 року, актом огляду, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Із результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом в акті огляду. Підстав вважати їх необ'єктивними апеляційний суд не вбачає.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 вона була пасажиркою маршрутного транспортного засобу марки "БАЗ-А079С4", р.н. НОМЕР_1 , водій якого порушував правила дорожнього руху і мав ознаки алкогольного сп'яніння.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що на місці події, у ході розмови із поліцейськими, ОСОБА_1 надавав суперечливі пояснення щодо факту керування ним транспортним засобом, то заперечуючи, то підтверджуючи даний факт.
При цьому, захисником ОСОБА_1 не надано документів на підтвердження того, що рейс з перевезення пасажирів здійснювався 10 грудня 2023 року іншою особою, а не ОСОБА_1 , а тому заперечення з даного приводу розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту, направлений на ухилення водія від відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку, що працівниками поліції невірно встановлено особу водія, що вчинив правопорушення та обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №119817 від 10 грудня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, тестом газоаналізатора Alcotest 6810 №3869 від 10.12.2023 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Таким чином, факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Новака Миколи Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 січня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.