Справа № 545/4362/23 Номер провадження 33/814/581/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
26 березня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Андрія Миколайовича на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року,-
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що ОСОБА_1 , щодо якого постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 13.03.2018 ВП №52918370, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 09.11.2023 о 06 год 27 хв на а/д Київ-Харків-Довжанський, 345 км, керував транспортним засобом Volvo, д.н.з. НОМЕР_1 , та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Хомич А.М., подавши апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року скасувати, закрити провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме порушуючи право на захист, розглянувши справу за відсутності захисника, дійшов висновку про винність ОСОБА_1 ..
Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було задоволено клопотання захисника адвоката Хомича А.М. та витребувано від Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) з метою отримання відомостей та документів, тощо. Постанова районного суду була розміщена в електронному суді та була доставлена захиснику Копилова Є.Л. 08.02.2024, як вбачається з матеріалів в електронному кабінеті вже після винесення постанови до суду надійшла відповідь на запит з Дніпровського ДВС м Києва.
Разом із тим, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що копію постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 31.01.2024 року було отримало лише 08.02.2024 року.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта в цій частині підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому засіданні під час розгляду справи, а копію постанови про адміністративне правопорушення отримали лише 08.02.2024 року, тому подана ними апеляційна скарга підлягає розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 , щодо якого постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва від 13.03.2018 ВП №52918370, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, 09.11.2023 о 06 год. 27 хв. на а/д Київ-Харків-Довжанський, 345 км, керував транспортним засобом Volvo, д.н.з. НОМЕР_1 , та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№505997 від 09.11.2023 року; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом ВП №52918370 від 13.03.2018 року, та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції в цілому погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.3 ст.126 КУпАП.
Згідно із п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Постановою державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.03.2018 року ВП №52918370 прийнято тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Таким чином, як вбачається із обставин справи, ОСОБА_1 порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух», та керував транспортним засобом, будучи особою, тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було задоволено клопотання захисника адвоката Хомича А.М. та витребувано від Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) з метою отримання відомостей та документів, тощо. Постанова районного суду була розміщена в електронному суді та була доставлена захиснику Копилова Є.Л. 08.02.2024, як вбачається з матеріалів в електронному кабінеті вже після винесення постанови до суду надійшла відповідь на запит з Дніпровського ДВС м Києва, суд відхиляє даний довід, виходячи з наступного, згідно матеріалів справи вбачається, що дана відповідь надійшла на електронну пошту Полтавського районного суду (ЕП-837/24) 31.01.2024 року, що аналогічна за змістом та, що надійшла 09.02.2024 року, яка направлялася до суду засобами поштового зв'язку, а тому не свідчать про неправомірність дій суду першої інстанції.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони не беруться судом до уваги, так як в матеріалах справи містять підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№505997 від 09.11.2023 року; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом ВП №52918370 від 13.03.2018 року, відповідь на запит суду першої інстанції Дніпровським відділом державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого вбачається, що боржник ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження від 22.03.2019 року, боржнику відомо про тимчасові обмеження, які підтверджуються копією, на якій вбачається , що ОСОБА_1 - ознайомлений.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому взято до уваги те, що останній даних зазначених у протоколі не спростував, як і не спростував його обов'язок, як боржника, щодо сплати аліментів у передбачені строки та розмірі, а також цікавитися ходом виконавчих дій, вжитих для їх примусового стягнення.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тому, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича А.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Андрія Миколайовича - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Андрія Миколайовича - залишити без задоволення.
Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року-залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин