Справа № 543/880/23 Номер провадження 22-ц/814/1736/24Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
25 березня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2
на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 грудня 2023 року
по справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 18 грудня 2023 року позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» заборгованість за розподіл природного газу в сумі 7179,07 грн. та судового збору у розмірі 2684 грн.
Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , оскаржив його в апеляційному порядку подавши апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору посилаючись на тяжкий фінансовий стан.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше ніж як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
У пункті 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку із цим, саме по собі клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, без підтверджуючих на те документів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, згідно вимог Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони наприклад: довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Заявник, звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору посилається на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», яке передбачає можливість звільнення від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, надаючи при цьому докази доходів за попередній рік, зокрема, копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.12.2023, з якої вбачається, що пенсія ОСОБА_2 за 2023 рік становив 29400 грн.
Втім обставини, зазначені в клопотанні, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, а надані скаржником докази, за відсутності інших доказів, не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки такі дані об'єктивно не можна вважати загальною інформацію про майновий стан ОСОБА_2 та не являються беззаперечним доказом його скрутного матеріального становища та неможливості сплати ним судового збору.
При цьому суд зазначає, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Відмова у звільненні від сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає апелянту у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи, що обставини, зазначені в клопотанні, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан скаржника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, то у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянту необхідно надати апеляційному суду докази його майнового стану або сплатити судовий збір у розмірі 4026 грн. (2684 грн. ? 150 %).
Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:
Номер рахунку - UA528999980313111206080016719,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач -ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова